Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем: позиція ВС

08:55, 3 ноября 2020
Справа стосувалася чоловіка, який не звільнив робітницю, що виїхала за кордон, а виконував роботу за неї.
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем: позиція ВС

Кваліфікація кримінальних правопорушень проти власності 2.6.1 Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 Кримінального Кодексу (КК) має місце у випадку наявності прямого умислу в діях службової особи. Якщо службова особа внесла неправдиві відомості у табель обліку робочого часу про відсутнього працівника, фактично виконуючи його обсяг роботи та отримуючи його заробітну плату, то це виключає кваліфікацію дій службової особи за ч. 2 ст. 191. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК у справі № 433/383/19.

Обставини справи

За вироком місцевого суду особу виправдано за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. За цим же вироком чоловіка визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Згідно з вироком суду чоловік, начальник метеостанції обласного центру з гідрометеорології, наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, починаючи з кінця червня 2016 року, здійснюючи контроль за відпрацьованим робочим часом підлеглими працівниками та особисто відповідаючи за достовірність складання і подання в бухгалтерію табелів обліку робочого часу на оплату праці, достовірно знаючи про відсутність на робочому місці техніка-метеоролога 2 категорії метеостанції, яка з червня 2016 року до вересня 2018 року періодично перебувала за межами території України, особисто складав, заповнював і підписував офіційні документи, а саме, табелі обліку робочого часу про перебування її на роботі, в які вніс неправдиві відомості про відпрацьований нею час за червень - листопад 2016 року, квітень - грудень 2017 року, січень - вересень 2018 року, тоді як у зазначені періоди жінка на роботі була відсутня.

Унаслідок внесення неправдивих відомостей до офіційних документів за вказаний вище період було незаконно нараховано та виплачено заробітну плату в сумі 60 209,14 грн (за винятком утримань із заробітної плати). Жінка знімала кошти з банківської картки та передавала начальнику метеостанції, а з листопада 2017 року він сам знімав заробітну плату з банківської картки і таким чином заволодів і розпорядився на свій розсуд грошовими коштами в сумі 60 209,14 грн.

Апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 404 КПК вирок місцевого суду щодо чоловіка змінив. Виключив з мотивувальної частини вироку у формулюванні фабули кримінального правопорушення вказівку про вчинення кримінального правопорушення «з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення». ВС залишив без змін судові рішення, що оскаржувалися, з огляду на таке. Виправдовуючи особу у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 191 КК, передбачає наявність лише прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети. Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що надані стороною обвинувачення докази всупереч доводам прокурора не доводять поза розумним сумнівом наявності у діях чоловіка прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. При цьому суди перевірили і взяли до уваги показання самого чоловіка, зокрема те, що він частково визнає винуватість, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. У заволодінні чужим майном винуватості не визнав, пояснивши, що в 2016 році до нього звернулася співробітниця, оскільки в її сім’ї склалася важка ситуація, яка привела до скрутного матеріального становища, у зв’язку з чим вона вирішила на деякий час виїхати за кордон з метою заробити грошей. На прохання жінки він вирішив допомогти їй, не звільняючи її з посади, оскільки вона була цінним працівником: працювала на підприємстві з 2005 року та єдина з усіх працівників мала фахову освіту. На період відсутності він виконував відповідно до її посадових обов’язків усю покладену на неї роботу у свій вільний від основної роботи час (працював уночі через добу). Робота метеоролога включає спостереження за погодними умовами, спостереження за датчиками температури, за результатами чого здійснюється телефонограма. Усі ці дані він особисто заносив до журналу в ті дні, в які жінка повинна була працювати.

Жодного наказу про покладання виконання її обов’язків на іншого співробітника не було. Він виконував її обов’язки з 2016 по 2018 роки. Заробітну плату, нараховану, він отримував сам, оскільки вважав, що правомірно заробив ці гроші. Показання чоловіка узгоджуються з показаннями свідків, допитаних судом першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд дав належну оцінку наведеним у ній доводам, навів мотиви щодо їх безпідставності, перевірив обставини кримінального провадження і дійшов умотивованого висновку про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення.

Зокрема, апеляційний суд, дослідивши за клопотанням прокурора докази та обставини, встановлені під час кримінального провадження, обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність у діях чоловіка складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 191 КК, зазначивши, що досліджені докази свідчать про те, що в періоди відсутності жінки на роботі директор в повному обсязі виконував її посадові обов’язки, що підтверджено журналами вихідних синоптичних телеграм за 2016 - 2018 роки, службовими документами, якими зафіксовано спостереження за погодними умовами і датчиками температури, передавання метеорологічної, аерологічної, радіолокаційної, метеорологічної та зонометричної, морської, гідрологічної та радіаційної інформації гідрометео-організаціями за вказаний період часу, згідно з яким у періоди відсутності жінки на робочому місці весь обсяг роботи замість неї був виконаний і належну інформацію було передано без жодних пропусків.

У зв’язку з цим доводи прокурора про відсутність у досліджених документах підприємства відомостей про виконання робіт замість жінки є безпідставними. Апеляційний суд правильно встановив, що виконувана робота фактично мала ознаки сумісництва, оскільки була виконана у вільний від основної роботи час на тому самому підприємстві.

Однак з огляду на те, що чоловік був керівником структурного підрозділу державної організації, а відповідно до п. 4 Положення № 43 і п. 4 постанови КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ, організацій і їх заступникам, а також керівникам структурних підрозділів таких підприємств, установ, організацій і їх заступникам заборонено, він допустив зловживання службовим становищем, яке, проте, не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди, що і було підтверджено представником потерпілого, який пояснив, що збитків обласному центру з гідрометеорології діями чоловіка не спричинено, оскільки останній у повному обсязі виконав роботу, яку мала виконувати жінка.

Отже, Верховний Суд вирішив, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, судовий розгляд проведено повно та об’єктивно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Налоговый Майдан: почему протестуют ФОПы
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Лилия Максименко
    Лилия Максименко
    судья Запорожского окружного административного суда
  • Юрий Подоляк
    Юрий Подоляк
    заместитель председателя Хозяйственного суда Киевской области
  • Ирина Приходько
    Ирина Приходько
    судья Хозяйственного суда Киева
загрузка...