Заборонити арешт коштів на кореспондентських рахунках банків: Гетманцев націлився на банківську систему

12:50, 13 ноября 2020
Після РРО, грального, бізнесу та боротьби з офшорами і Facebook Гетманцев вирішив взятися за банки.
Заборонити арешт коштів на кореспондентських рахунках банків: Гетманцев націлився на банківську систему

До Верховної ради потрапив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» (реєстр. № 4367 від 12.11.2020).

Ініціаторами законопроекту є група нардепів під керівництвом голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Цей же комітет визначений головним для законопроекту.

Тексту законопроекту ще немає на сайті Верховної Ради, але про ключові положення можна дізнатися з Інформаційної довідки до законопроекту, яку Гетманцев оприлюднив в соцмережах.

 Крім посилення вимог до корпоративного управління в банках, законопроектом передбачається:

1) встановити обов’язок для юридичної особи, що має намір здійснювати банківську діяльність, забезпечити особам з інвалідністю та маломобільним групам населення доступність банківських та інших фінансових послуг;

2) впровадити заборону накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, що призводить до фактичної зупинки роботи банківської установи, втрати можливості проводити в повному обсязі готівкові та безготівкові операції, що в результаті може призвести до ризику неплатоспроможності банку, спричинить негативний вплив на банківську систему, а також на фінансовий стан клієнтів таких банків;

3) запровадити для банків обов’язок безоплатно надавати уповноваженим Національним банком особам доступ у режимі перегляду до інформаційних систем банку, необхідних для проведення перевірок (для якісного виконання функцій виїзного нагляду в частині оцінки систем управління);

4) уточнити положення Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо банківської таємниці та порядку її розкриття, у тому числі Національним банком;

5) узгодити положення Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо подання банками фінансової звітності з нормами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Серед тих положень, які безпосередньо стосуються роботи банків:

1. Уточнення повноважень Національного банку у сфері банківського нагляду на консолідованій основі:

1) деталізовано повноваження в частині ідентифікації банківської групи, яка не була ідентифікована контролером, або яка була ідентифікована контролером не в повному складі;

2) закріплено функцію з визначення порядку розрахунку регулятивного капіталу банківської групи, підгруп банківської групи, вимог щодо формування буферів капіталу та їх значення, вимог щодо оцінки внутрішнього капіталу та ліквідності;

3) надано право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківських груп вимоги щодо:

- достатності капіталу:

- мінімальних вимог щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу;

- рівня достатності внутрішнього капіталу;

- підвищених вимог щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу, встановлених за результатами оцінки банківської групи, проведеної під час нагляду на консолідованій основі;

  • достатності ліквідності:

- мінімальних значень нормативів ліквідності;

- рівня достатності внутрішньої ліквідності;

- підвищених значень нормативів ліквідності, встановлених за результатами оцінки банківської групи, проведеної під час нагляду на консолідованій основі;

- підвищених значень економічних нормативів за результатами оцінки банківської групи, проведеної під час нагляду на консолідованій основі;

- надано право Національному банку запроваджувати для банківської групи та/або підгруп банківської групи підгрупи коефіцієнт левериджу та визначати його значення та порядок розрахунку;

- надано право Національному банку визначати умови, за яких на учасника банківської групи, підгрупи не поширюються вимоги, установлені Національним банком відповідно до Закону;

- надано право Національному банку встановлювати кількісні обмеження операцій, що генерують кредитний ризик між учасниками банківської групи та їх пов’язаними особами у своїх нормативно-правових актах;

- встановлені повноваження вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки;

2. Вдосконанлення процедур створення та ліцензування банків:

1) запроваджено вимогу про необхідність підтвердження належного фінансового/майнового стану не тільки засновників банку, але й опосередкованих власників істотної участі в банку;

2) встановлено принцип, згідно з яким засновники банку та власники істотної участі в ньому повинні довести Національному банку відповідність свого фінансового/майнового стану та ділової репутації встановленим законодавством вимогам – так, на зазначених осіб покладається обов’язок надавати Національному банку всі наявні документи, що підтверджують відповідність ділової репутації та фінансового/майнового стану законодавчим вимогам, з метою забезпечення прийняття Національним банком виваженого рішення без необхідності запитування додаткової інформації в особи в подальшому;

3) уточнено перелік відомостей, які мають містити документи, що подаються для отримання банківської ліцензії або акредитації філії іноземного банку;

4) Національному банку надано право вимагати додаткові відомості, документи та пояснення для уточнення та/або перевірки поданих для погодження статуту/отримання банківської ліцензії документів;

5) уточнено перелік підстав для відмови Національного банку у видачі банківської ліцензії та в акредитації філії іноземного банку;

3. Уточнення умов придбання банком власних акцій:

- визначено випадки, за яких банк не має права придбавати власні акції, зокрема, якщо це призведе до порушення будь-якого з нормативів достатності капіталу, недотримання комбінованого буферу капіталу;

4. Унормування набуття істотної участі в банках та вимог до структури власності банків:

1) уточнено поняття “ключовий учасник юридичної особи”;

2) деталізовано порядок погодження набуття/збільшення істотної участі в банку та погодження набутої/збільшеної істотної участі;

3) запроваджено право Національного банку вимагати припинення участі в банку, накладати заборону на збільшення участі в банку та на відчуження акцій, удосконалено механізм тимчасового позбавлення власника істотної участі в банку права голосу;

4) посилено відповідальність за порушення процедури погодження набуття істотної участі, зокрема встановлено наслідки у вигляді нікчемності правочину про набуття такої участі без погодження Національного банку або за наявності заборони на таке набуття;

5) встановлено обов’язок для власників істотної участі в банку та ключових учасників у його структурі власності надавати банку інформацію та документи про всі зміни структури власності банку з огляду на законодавчо встановлений обов’язок кожного банку оприлюднювати інформацію про його структуру власності;

5. Вдосконалення питань корпоративного управління в банках:

1) розширено перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку в частині організації корпоративного управління, зокрема щодо проведення оцінки своєї діяльності/діяльності комітетів ради банку та діяльності правління; визначення політики винагороди в банку; затвердження та контроль дотримання кодексу поведінки (етики), політики виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів у банку; запровадження та контроль функціонування механізму конфіденційного повідомлення про неприйнятну поведінку в банку та реагування на такі повідомлення тощо;

2) створено передумови для підвищення ефективності та якості роботи ради банку шляхом встановлення обов’язку утворення комітетів для системно важливих банків;

3) посилено роль підрозділів, що виконують у банку функції внутрішнього контролю (управління ризиками та контроль за дотриманням норм (комплаєнс), а також вимоги до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера;

6. Вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками в банках:

1) встановлено вимоги щодо створення в банку трирівневої системи внутрішнього контролю та його цілі;

2) запроваджено обов’язковість створення підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс), який разом із підрозділом з управління ризиками належатиме до другого рівня системи внутрішнього контролю;

3) встановлено право Національного банку вимагати заміни головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком вимогам;

4) запроваджено вимогу для банків впровадити адекватні та ефективні процеси для оцінки та підтримання на постійній основі достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності;

7. Вдосконалення організації банківського нагляду в частині встановлення/розширення повноважень Національного банку щодо:

1) оцінки наявності у ради та правління банку належного рівня кваліфікації та здатності забезпечувати ефективне управління та контроль за діяльністю банку, а також права вимагати зміни персонального складу ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління та контроль за діяльністю банку в межах їх повноважень;

2) додаткових вимог для банків, його керівників, власників істотної участі щодо поліпшення фінансового стану банку, якості корпоративного управління, підтримки капіталу та ліквідності на достатньому рівні;

3) проведення безвиїзного банківського нагляду, у тому числі запровадження права уповноважити службовця регулятора на здійснення нагляду за діяльністю банку з метою забезпечення ефективного моніторингу показників діяльності банку, що сприятиме вчасному реагуванню на негативні тенденції в його діяльності, у тому числі запобігатиме погіршенню якості управління банком;

8. Вдосконалення вимог до капіталу та ліквідності банку (для приведення їх у відповідність до норм законодавства ЄС CRD IV/CRR):

1) визначено нову структуру капіталу банку. Національний банк визначає складові, вирахування та порядок розрахунку кожного рівня капіталу;

2) встановлено вимоги про дотримання комбінованого буферу капіталу, що включає буфер консервації, контрциклічний буфер, буфер системної важливості, буфер системного ризику, а також право Національного банку визначати вимоги щодо значень та порядку розрахунку буферів капіталу;

3) встановлено вимоги до достатності капіталу – банки зобов’язані на постійній основі підтримувати капітал на рівні, достатньому для одночасного дотримання:

- мінімальних значень нормативів достатності капіталу (основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу), встановлених Національним банком;

- підвищених значень нормативів достатності капіталу, встановлених за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду;

- комбінованого буферу капіталу;

- рівня достатності внутрішнього капіталу, встановленого згідно з вимогами Національного банку;

4) запроваджено право Національному банку встановлювати новий показник достатності капіталу – коефіцієнт левериджу – співвідношення капіталу 1 рівня до сукупних активів та позабалансових зобов’язань; визначати його значення та порядок розрахунку;

5) уточнено умову заборони банку виплачувати дивіденди чи розподіляти прибуток у будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведуть до недотримання рівня капіталу, необхідного для забезпечення вимог цього Закону;

6) встановлено вимоги до достатності ліквідності – банки зобов’язані на постійній основі підтримувати рівень ліквідності, необхідний для забезпечення своєчасного та повного виконання своїх зобов’язань під час настання строку їх погашення й одночасного дотримання:

- мінімальних значень нормативів ліквідності, встановлених Національним банком;

- підвищених значень нормативів ліквідності, встановлених за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду;

- рівня достатності внутрішньої ліквідності, встановленого згідно з вимогами Національного банку.

 Як випливає із інформаційної довідки законопроект підготовлений на виконання взятих Україною на себе зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом та з урахуванням його рекомендацій.

Раніше Комітет Гетманцева у беззвучному режимі рекомендував Раді запровадити податок на Facebook та Google.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Анна Самойлюк
    Анна Самойлюк
    судья Одесского окружного административного суда
  • Сергей Остапец
    Сергей Остапец
    член Высшей квалификационной комиссии судей в 2019 г.
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    судья Пятого апелляционного административного суда
загрузка...