Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект № 4184 від 02.10.2020 під назвою «Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам». Законопроект у соцмережах отримав народну назву «про податок на Facebook та Google»
Авторами законопроекту є група нардепів під керівництвом Данила Гетманцева.
Висновок Комітету був складений 30.10.2020 року, нагадаємо, що вищезазначене засідання було відсутнє в графіку засідань Комітетів Верховної Ради. Проте воно таки відбулося та транслювалося в мережі Інтернет. Про хід обговорення та ухвалені рішення довідатися було неможливо, оскільки під час засідання був відсутній звук, а сама трансляція постійно «зависала».
При цьому на зауваження глядачів включити звук депутати не звертали уваги.
Законопроектом пропонується:
Електронні послуги в розумінні законопроекту
Законопроект визначає електронні послуги, як послуги, які постачаються через всесвітню інформаційну систему загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами (мається на увазі мережа "Інтернет" – ред.), автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини.
До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
б) постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
в) надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
г) надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
ґ) постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
д) надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Що не буле вважатися електронною послугою
Йдеться про такі операції:
Податкове повідомлення про обов'язок нерезидента сплатити суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість буде також надсилатися нерезиденту в електронній формі.
А податкове повідомлення особі про обов'язок нерезидента зареєструватися як платник податку на додану вартість буде надсилатися компетентному органу іноземної держави для інформування особи нерезидента.
Якщо нерезидент не зареєструється як платник податку на додану вартість, то на нього чекає штраф у розмірі 100 відсотків вартості наданих електронних послуг.
Одночасно із Податкового кодексу планують виключити положення про те, що резиденти, які «здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок».
Це буде єдине виключення із правил. Положення про те, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, залишається в ПК.
Для особливо спритних підприємців депутати вигадали норму про те, що якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичним особам через посередника, то в цілях оподаткування вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг.
Що буде вважатися місцем постачання електронних послуг
Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг, а конкретніше:
для отримувача послуг - фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, - за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта господарювання;
для отримувача послуг - фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, - за допомогою відомостей про місцезнаходження отримувача послуг, отриманих платником податку в процесі надання послуг, зокрема:
а) кодом країни на SIM картці, використаній отримувачем електронної послуги;
б) місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач в процесі отримання електронної послуги;
в) місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, яка використовувалася отримувачем електронної послуги;
г) місцезнаходженням банку чи іншої фінансової установи, у якому відкритий рахунок, через який здійснюється оплата електронної послуги;
д) відомостями про місце проживання, наданими отримувачем електронної послуги.
Це також буде виключення із правил, оскільки місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, що і залишиться в ПК незмінним.
Суб’єктам господарювання доведеться враховувати в договорах нове положення.
Згідно з законопроектом, якщо в договорі, в тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання, то вважається, що така послуга отримана фізичною особою.
Датою виникнення податкових зобов'язань стане дата здійснення постачання товарів, а не відвантаження, як сьогодні.
Датою оформлення електронного документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, буде вважатися дата складення такого електронного документа.
Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, стане будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, в тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Як буде відбуватися реєстрація платників ПДВ
Особа-нерезидент зобов’язаний подати заяву про реєстрацію як платник податку, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення ним операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1000000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 00 годин 31 грудня відповідного року.
Така заява подається до 31 березня включно відповідного календарного року, наступного за роком, у якому така особа-нерезидент досягла передбаченого обсягу.
Особа-нерезидент, який не досяг передбаченого обсягу, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, може подати заяву про реєстрацію як платник податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку звітного (податкового) періоду, з якого такий нерезидент вважатиметься платником податку.
Заява про реєстрацію як платника податку подається в податкову в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг через електронний сервіс «ПДВ для осіб нерезидентів».
У заяві зазначається інформація щодо реєстрації нерезидента у країні-нерезидента, ідентифікаційні дані нерезидента, електронна адреса, причина реєстрації, інформація щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов’язкової реєстрації платником податку.
Податкова може і відмовити в реєстрації, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника податку та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає критеріям, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації, а також якщо під час подання заяви не дотримано відповідні порядок та строки (терміни).
Якщо все в порядку, податкова протягом трьох робочих днів повинна зареєструвати особу-нерезидента платником податку та у той же термін направити такій особі-нерезиденту в електронному сервісі «ПДВ для нерезидентів» з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, вказану у заяві на реєстрацію, інформацію про це.
Базовим звітним (податковим) періодом для нерезидента буде квартал.
Базою оподаткування операцій з постачання електронних послуг визначається договірна вартість таких послуг.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та включається до ціни електронних послуг.
База оподаткування і сума податку визначаються у національній валюті. Перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 00 годин дня визначення податкових зобов’язань.
При цьому податкові накладні складати не потрібно. Податковий кредит також не формується.
Буде складатися спрощена податкова декларація та подаватися протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося протягом звітного (податкового) періоду нерезидентом постачання фізичним особам електронних послуг.
Сума податкового зобов’язання підлягає сплаті в іноземній валюті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання спрощеної податкової декларації.
ГНЕУ рекомендувало Комітету не поспішати із законопроектом, а для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду, насамперед щодо спроможності контролюючих органів забезпечити відповідне адміністрування ПДВ у встановлені проектом строки (новий п. 75 підрозділу 2 розділу ХХ ПК).
Комітет в пояснювальній записці намагається переконати депутатів, що реалізація положень цього проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України та повинно сприяти збільшенню надходжень Державного бюджету України.
Проте у Кабміні так не вважають. Мінфін обережно поставився до законопроекту, оскільки вважає, що запровадження особливих правил адміністрування ПДВ для нерезидентів призведе до витрат державного бюджету на адміністрування зазначених операцій та розробку необхідного програмного забезпечення. Водночас неможливо здійснити оцінку щодо можливих втрат або доходів державного бюджету у зв’язку з відсутністю статистичних даних щодо кількості нерезидентів, які будуть реєструватися платниками податку, кількості фізичних осіб, яким такі платники надаватимуть електронні послуги, обсяг наданих послуг та їх вартості, коштів, що будуть витрачені на адміністрування податку та розробку необхідного програмного забезпечення.
Раніше Гетманцев подякував депутатам за те, що провалили закон про відтермінування РРО.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.