Штраф для євробляхера: чому суди відмовляються притягувати до відповідальності власників нерозмитнених автомобілів

Чернівецький апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу на постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівці у справі № 725/5023/20, заявив, що погіршувати правове становище «євробляхера» при притягненні його до адміністративної відповідальності від причин, які не залежали від його волі, неприпустимо.

Постановою Першотравневого міськрайонного суду м. Чернівці від 10.11.2020 року громадянина України визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України із закриттям провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 470 МК України у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 467 МК України.

Станом на 12.10.2020 року громадянин України не вивіз за межі митної території України нерозмитнений автомобіль, не здійснював митне оформлення в іншому режимі та не звертався до митного органу щодо розмитнення транспортного засобу або не подавав будь-яких документів, передбачених ст. 460 Митного кодексу України на підтвердження поломки транспортного засобу, перебування на лікарняному або настання інших обставин, що унеможливлювали вивезення вказаного транспортного засобу за межі митної території України у передбачений законодавством строк.

Таким чином, на думку митного органу, громадянин України перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більше ніж на тридцять діб, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України.

Розглядаючи справу, суд звернув увагу на таке.

На час вчинення правопорушення, тобто на час його виявлення, правопорушення дії порушника підпадали під дію ч. 3 ст. 470 Митного Кодексу України, за яке передбачалося стягнення у вигляді 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і згідно з вимогами ст. 522 Митного кодексу розглядалися органом митниці.

З якої причини органом митниці при виявленні правопорушення, а саме факту невивезення порушником транспортного засобу, не було оформлено протоколу про порушення митних правил, не винесено постанову, не відомо.

Законом України № 2612-VIII від 8 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 470 МК України, які набули чинності 22 серпня 2019 року. Відповідно до цих змін, дана стаття стала містити у собі 6 частин, і зокрема, ч. 6 ст. 470 МК України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку транзитного перевезення транспортного засобу більше ніж на тридцять діб, а так само за втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, і тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.

Ч. 3 ст. 3 МК України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Окрім того, ст. 8 КпАП України передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.99 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Оскільки ч. 6 ст. 470 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само за втрату цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, то дана норма не має зворотної дії в часі.

Порушника притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України, яка не існувала станом на 06.12.2018 року, і фактично через бездіяльність митного органу по оформленню протоколу та винесенні постанови за ч. 3 ст. 470 МК України до 12.10.2020 року вона притягнута до відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України, санкція якої передбачає більш суворе стягнення, в тому числі і конфіскацію майна, ніж санкція ч. 3 ст. 470 МК України.

Як відомо, згідно із ч. 6 статті 470 МК перевищення встановленого статтею 95 (строки транзитних перевезень) цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Тобто 170 000 гривень.

Апеляційний суд наголосив, що дана ситуація правовідносин з державним органом виникла з причин, які залежали не від волі порушника, а від бездіяльності органу митниці.

Тому погіршувати правове становище порушника при притягненні його до адміністративної відповідальності через причини, які не залежали від його волі, неприпустимо.

Тож Апеляційний суд скасував Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці та закрив провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

Раніше Верховний Суд визнав законним встановлення автономного опалення та відключення від внутрішньобудинкових мереж.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.