Апеляційний суд пояснив, з якого моменту учаснику судового процесу гарантується використання рідної мови

Судовий процес мовою, іншою ніж українська, може бути ініційований шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською. Тільки в подальшому, під час власне самого судового процесу, його учаснику гарантується право на використання рідної мови або мови, якою він володіє, користуючись при цьому послугами перекладача.

До такого висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/6418/20, повертаючи апеляційну скаргу апелянту, оскільки вона складена іноземною мовою.

Ухвалюючи таке рішення, суд послався на таке.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Положеннями статті 15 КАС України та статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що за загальним правилом судочинство здійснюється державною мовою, це правило також стосується і дій учасників судового процесу.

Учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Це право може бути реалізоване ними шляхом подання заяв, надання пояснень, виступу в суді і заявлення клопотань рідною мовою або мовою, якою вони володіють. Однак при цьому такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.

Водночас відповідний судовий процес може бути ініційований шляхом подання відповідної заяви (скарги), що повинна бути викладена державною мовою, тобто українською мовою. Тільки в подальшому, під час власне самого судового процесу, його учаснику гарантується право на використання рідної мови або мови, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року (справа № 826/7282/17), від 19 грудня 2019 року (справа №520/6952/19), від 10 травня 2018 року (справа № 823/2164/17).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 ст. 10 Конституції України).

Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на те, що якщо скаржник не володіє українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Крім того, колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені зокрема в ухвалах від 5 листопада 2020 року (справа № 420/5247/19), від 28 вересня 2020 року (справа № 420/5247/19), від 7 травня 2020 року (справа № 815/7087/16).

Раніше Комітет погодив законопроект, який дозволяє українцям мати цивільну вогнепальну зброю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.