Верховна Рада в першому читанні розгляне законопроект Руслана Стефанчука «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних компаніях» № 3952 від 03.08.2020.
Законопроект стосується діяльності органів управління та посадових осіб юридичних осіб публічного права, державних підприємств, державних організацій, що мають на меті одержання прибутку, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді.
Що хочуть нардепи
Пропонується забезпечити відкритість інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага:
Зазначені юридичні особи будуть віднесені до розпорядників публічної інформації, а відповідна інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації будуть зобов’язані її оприлюднювати.
Навіщо їм це потрібно
Автори законопроекту скаржаться, що недостатня якість механізмів контролю діяльності державних підприємств і товариств стала джерелом корупційних ризиків та збитків держави.
На думку членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, необґрунтовано високі заробітні плати менеджменту, які подеколи у сотні разів перевищують середньомісячну заробітну плату в Україні, — це фактично недоотримані доходи публічних бюджетів, а отже недофінансовані пенсії, освіта, медицина, культура тощо.
З огляду на це, суспільство має право контролювати структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага високопосадовців. Така інформація повинна бути відкритою, як і у випадку контролю за формуванням та витрачанням коштів публічних бюджетів.
Наявність об’єктивної інформації про розмір винагороди за роботу керівництва державних компаній має сприяти дієвому контролю за ефективним витрачанням публічних коштів. Однак, така інформація досі залишається закритою для суспільства.
Законопроект сподобався Комітету з питань антикорупційної політики, там не знайшли в ньому корупціогенних факторів та визнали, що він відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Навіть прискіпливе ГНЕУ у своєму висновку не заперечує щодо можливості прийняття цього законопроекту.
Проте, знайшло недоліки Міністерство юстиції України, яке вказує, що пункт 1 розділу І проекту Закону не відповідає статті 31 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. Також зауважується, що Законом не передбачено вживання терміну «принципи формування оплати праці».
Водночас Уповноважений з прав людини Людмила Денісова зауважила, що не включає комунальні підприємства, установи, організації, діяльність яких заснована на основі майна територіальних громад та може фінансуватися з місцевих бюджетів.
Раніше скандальні депутати побачили напругу у сфері побутового обслуговування населення після набрання чинності мовним законом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.