ВС висловився щодо способу захисту при оскарженні державної реєстрації права власності

Скасування рішення державного реєстратора – приватного нотаріуса міського нотаріального округу – про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, відповідає вимогам закону та є ефективним.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №756/13679/16-ц.

Обставини справи

Так, із матеріалів справи відомо, що позивач є власником квартири, однак невідомі особи проникли у вказану квартиру і змінили замки на вхідних дверях. Того ж дня, позивач дізналася що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор – приватний нотаріус на підставі дубліката іпотечного договору прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого провела державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Ф».

Позивач вважав, що вказані дії приватного нотаріуса, як державного реєстратора у прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, є протиправними, оскільки у нотаріуса відсутні повноваження на прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

Крім того, державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ТОВ «Ф» проведено за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження майна (арешт нерухомого майна на підставі постанови від 12 липня 2010 року, винесеної ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві), що унеможливлювало проведення реєстрації права власності.

Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, судді ВС зазначили, що на час ухвалення оскаржуваних рішень у цій справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому доводи заявника (відповідача) про належність застосування саме такого способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права позивача касаційним судом відхиляються.

ВС зазначив, що у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» встановлено, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення:

1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою визначеною у Законі.

З урахуванням істотної зміни з 16 січня 2020 року і на час ухвалення оскаржуваних судових рішень матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, Верховний Суд дійшов висновку,  що обраний позивачем та застосований судом спосіб захисту - скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, відповідає вимогам закону та є ефективним.

Висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 635/2208/16-ц(провадження №61-23269св18), та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18), від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження № 11-474апп19), щодо належного способу захисту, стосуються іншого матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, зокрема, порядку внесення записів до Державного реєстру прав змін до них та їх скасування, який діяв до 16 січня 2020 року. Рішення судів першої та апеляційної інстанції у цих справах ухвалені до набрання з 16 січня 2020 року чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», на відміну від справи, яка переглядається, в якій судові рішення ухвалено вже після набрання чинності цим законом та відповідних змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про відшкодування моральної шкоди: ВС розповів про дію презумпції моральної шкоди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.