Омбудсмен Польщі просить забезпечити соціальні гарантії людям, які надають послуги в Інтернеті

У лютому 2021 року Верховний суд Великої Британії ухвалив резонансне і безпрецедентне рішення про те, що водії Uber (і, відповідно, інших подібних компаній) є в усіх розуміннях працівниками компанії і тому мають право на соціальні гарантії: мінімальну зарплату, оплачувану відпустку та інше. Не пройшло і місяця, як у Європі знову взялися за гіг-економіку – цього разу у Польщі. Там Омбудсмен закликає передбачити у трудовому законодавстві, що соціальний гарантії поширюються не лише на «традиційні» виробництва, але й на працівників онлайн-платформ – повідомляє Prawo.pl.

Так, за даними видання, ринок праці, який передбачає використання платформ-посередників для надання різноманітних послуг, щороку зростає. Проте, як і у випадку з кейсом Uber у Великій Британії, більшість таких працівників не можуть сподіватися на соціальні гарантії. У зв’язку з цим Обмудсмен звернувся до міністра розвитку, праці і технологій з проханням врегулювати питання роботи на Інтернет-платформах таким чином, щоб забезпечити соціальні гарантії усім працівникам.

У своєму листі Омбудсмен посилається на дві норми Конституції:

• Ст. 66, яка говорить, що «кожен має право на безпечні та гігієнічні умови праці», а також на «вихідні, щорічні оплачувані відпустки, максимальні норми робочого часу»;
• Ст. 24, яка прямо визначає, що «праця знаходиться під охороною Польської Республіки. Держава здійснює нагляд за умовами праці».

На думку Омбудсмена, з цих двох норм прямо випливає, що під захистом держави перебувають на лише працівники, робота яких підпадає під визначення Кодексу законів про працю, а всі працівники, незалежно від типу роботи, який вони виконують.

Так само у листі автор посилається і на відповідний досвід інших країн Європейського Союзу. Крім вже згаданого рішення Верховного суду Великої Британії, йдеться також і про Францію. У 2016 році люди, які працювали за допомогою платформ-посередників, були визнані французьким урядом самозайнятими особами, яким надали певний перелік соціальних гарантій. Вони не мають стільки ж прав, скільки «традиційні» працівники, але це вже більше, ніж нічого. Таким чином, лише у самому 2021 році вже було два прецеденти того, що гіг-економіка найближчий часом почне обростати ознаками «традиційної» праці у вигляді соціальних гарантій для працівників і т.ін.

Українські політики також не залишаються осторонь таких передових тенденцій з врегулювання гіг-економіки. Втім, якщо вплив на захист прав працівників таких проектів невідомий, то ризики для окремих галузей більш очевидні. Зокрема, відповідний законопроект Галини Третьякової вже окреслили таким, що загрожує вільній праці фрілансерів.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як запровадження електронних рецептів позбавило пенсіонерів Польщі належних їм ліків.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.