Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 717/641/18.
Обставини справи
Суть спору полягала в тому, що після смерті діда позивача бабуся прийняла спадщину. Після її смерті спадкоємцями за законом є дочка (мати позивача), дочка (відповідач) та за заповітом – онук. Спадкове майно, яке належало бабусі, складається із права на земельну частку (пай).
Позивач прийняв спадщину за заповітом після смерті бабусі, але не оформляв свідоцтво про право на спадщину через сімейні проблеми, та коли пізніше він звернувся до нотаріуса за оформленням свідоцтва, то виявилося, що відповідач оформила спадщину після смерті його діда, хоча вона й відмовилася від прийняття спадщини.
Тож позивач звернувся до суду з позовом, у якому, зокрема, просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС нагадали, що згідно з пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкоємець мав право на земельну частку (пай) але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі необхідно враховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власниками таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як установлено судом апеляційної інстанції, спадкодавець не набув за життя право користування чи право власності на спірну земельну ділянку, а також у нього не виникло право на відповідну земельну частку (пай).
ВС наголосив, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв’язку, установивши, що на день видачі спілці селян «І» Кельменецького району державного акта на право колективної власності на землю, спадкодавець не був членом цієї селянської спілки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що він не набув права на спірну земельну частку (пай), у зв’язку із чим зазначену земельну частку (пай) не можна вважати частиною спадкового майна померлого, а отже права позивача не порушені.
ВС підкреслив, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
Посилання на факт отримання спадкодавцем сертифіката на право на земельну частку (пай) від 22 серпня 1997 року за встановлених обставин не спростовують висновків апеляційного суду, оскільки він виданий на ім`я спадкодавця через три роки після його смерті.
Верховний Суд залишив рішення апеляційного суду без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли захисник може бути залучений до участі у кримінальному провадженні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.