Чи можливо стягнути шкоду за неякісну медичну послугу: судова практика

15:45, 12 апреля 2021
Невдалі косметичні процедури: чи можливо стягнути моральну шкоду.
Чи можливо стягнути шкоду за неякісну медичну послугу: судова практика
Джерело фото: zkk-lviv.com.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Кожна людина звертаючись до косметологічної клініки, розраховує на отримання саме якісної медичної послуги, але трапляються випадки, коли очікування не виправдовуються, і послуга виявляється не тільки неякісною, а ще й завдає шкоди здоров’ю.

З цього, виникає питання, чи можливо стягнути шкоду, заподіяною неякісною медичною послугою.

Так, Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області  розглянув справу № 216/5484/16-ц, в якій досліджував дане питання.

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця, про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.  Вказувала, що їй зателефонував відповідач і запропонував прийняти участь у безкоштовних процедурах косметичної продукції. Та які саме процедури будуть проводитися їй не було повідомлено, при цьому позивача запевнили, що їх проведуть абсолютно безкоштовно, тому, позивач з’явилася на прийому разом зі своєю матір’ю. 

Працівники відповідача нанесли їй на обличчя крем, використовували при цьому апарат  для догляду за обличчям, про який пояснили, що він сприяє більш глибокому проникненню поживних речовин із засобу в клітини і допомагає швидше досягти поставлених цілей щодо оздоровлення та омолодження шкіри.

Потім запропонували придбати цей прилад абсолютно безкоштовно, зауваживши, що така акція діє лише сьогодні, а дійсна вартість цього приладу складає багато коштів.

Окрім безкоштовного приладу, позивачу запропонували придбати натуральні косметичні засоби у розстрочку, не віддаючи прилад без них та акцентуючи увагу на тому, що тільки сьогодні діє спеціальна знижка на вартість цього товару і те, що всі косметичні засоби протестовані та пройшли клінічні випробування й експертизи в Ізраїлі. Позивача переконали у вигідності покупки і запропонували укласти договір купівлі-продажу продукції на загальну суму 14 973 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн з розстрочкою виплати на 24 місяці.

Через деякий час, позивач звернулася до відповідача з проханням розірвати договір та повернула назад товар, про що написала власноручно заяву, яку їй продиктував працівник даної компанії, оскільки після проведеної косметичної процедури у позивача пішла алергічна реакція на даний вид косметики, а саме погіршилося самопочуття у неї та у її матері. Працівник компанії пояснив, що договір буде розірвано, коли позивач надасть довідку від лікаря-алерголога.

Позивач пройшла консультацію алерголога, де їй було встановлено діагноз: дерматит обличчя, та рекомендовано курс лікування. Дану довідку позивач надала працівникам відповідача. Після цього, працівники відповідача зателефонували їй, запросили на особисту розмову, зробили тест, який повинні були зробити в першу процедуру, та зробили комп'ютерну діагностику стану шкіри (вологість, еластичність, жирність, гладкість, пори, пігментацію, зморшки). На запитання позивача що до її реакції, їй відповіли, що це - погода (та погода в той день не змінювалася). Потім позивачу повернули продукцію, запевнив, що косметична продукція професійна, високоякісна, класу «Люкс», для домашнього використання, націлена на повноцінний догляд та омолодження шкіри і створена на натуральній основі, і лише у разі наявності алергії на їх продукцію (а це можливо встановити тільки в ході її використання), вони розірвуть з позивачем договір та повернуть грошові кошти.

Як і після першої процедури, так і після повторної процедури, у позивача була алергічна реакція, яка проявилася в поганому самопочутті, і сильному серцебитті, в почервонінні очей, в результаті чого позивач знову звернулася до працівників відповідача, на що останні дали їй додаткові рекомендації та переконали, що алергічної реакції не може бути, оскільки всі косметичні засоби створені на натуральній основі.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути кошти, однак такі звернення не дали бажаного результату. Тож, враховуючи наведене, вона просила суд винести рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу, та стягнути з фізичної особи-підприємця завдану майнову шкоду у розмірі 15 776, та завдану моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Розглядаючи справу, суд зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантується право споживача на належну якість продукції шляхом зобов'язання виконавця передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. 

Крім того, статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджений за необхідності висновком експертизи, споживач, у порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторони правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника – розірвання договору.

Згідно з п.п. 7, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Також, суд зазначив, що згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі, визнавши договір недійсним та стягнувши на користь позивача завдану їй моральну та матеріальну шкоду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду