Проведення огляду транспортного засобу: Верховний Суд вказав на важливий аспект

Відсутність заперечень з боку особи щодо проведення огляду транспортного засобу сам по собі не може свідчити про правомірність дій працівників правоохоронного органу в ході проведення слідчої (розшукової) дії та його добровільну згоду на такий огляд

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 708/392/18.

Обставини справи

Органом досудового розслідування чоловік обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, тобто у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Так, за версією слідства, чоловік за допомогою двох риболовецьких сіток, використання яких заборонено Правилами любительського і спортивного рибальства, у заборонений час (період нересту) здійснив вилов цінної риби на загальну суму 8806 грн із Кременчуцького водосховища р. Дніпро.

Вироком місцевого суду чоловіка визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення. Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд, не дотримавшись вимог процесуального закону під  час перевірки допустимості протоколу огляду місця події, залишив поза увагою показання свідків, безпідставно визнав цей доказ та похідні від нього докази (протоколи огляду предметів від 8 і 18 квітня 2018 року, постанови про визнання їх речовими доказами від 8 та 18 квітня 2018 року, акт дослідження знарядь лову від 18 квітня 2018 року) недопустимими.

Висновок Верховного Суду

Стосовно доводів прокурора про безпідставність визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до вимог ст. 13 КПК не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Також ВС зазначив, що за статтею 233 КПК ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч. 3 цієї статті, тобто лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті під іншим володінням особи розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. За ч 2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

ВС зауважив, що з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. За приписами ст. 237 КПК вказана слідча (розшукова) дія здійснюється за правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Слідчу (розшукову) дію було проведено 6 квітня 2018 року в період часу з 23:10 по 23:55, її єдиною метою було виявлення знарядь та засобів вчинення правопорушення. У ході проведення огляду місця події у причепі мотоцикла було виявлено та вилучено рибу та рибацькі сітки. Тобто проведення органами досудового розслідування огляд місця події  фактично було обшуком, який за приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.

ВС відзначив: із матеріалів кримінального провадження вбачається, що з клопотанням про дозвіл на проведення огляду (обшуку) транспортного засобу, яким керував чоловік,  сторона обвинувачення до слідчого судді не зверталася. Будь-якого дозволу на проведення огляду транспортного засобу з боку його власника матеріали провадження не містять. Відсутність заперечень з боку особи щодо проведення огляду транспортного засобу сама по собі не може свідчити про правомірність дій працівників правоохоронного органу в ході проведення слідчої (розшукової) дії та його добровільну згоду на такий огляд.

Тож, оскільки огляд місця події проведений без дотримання вимог кримінального процесуального закону, висновок місцевого суду про недопустимість протоколу за результатом проведення вказаної слідчої дії колегія суддів касаційного суду вважає правильним та обґрунтованим

Враховуючи відсутність у матеріалах провадження ухвали слідчого судді з дозволом на проведення огляду чи обшуку, що мало наслідком недопустимість протоколу огляду місця події від 06 квітня 2018 року, похідні від нього докази, а саме протоколи огляду предметів від 08 та 18 квітня 2018 року, постанови про визнання речовими доказами та  приєднання до матеріалів кримінального провадження від 8 та 18 квітня 2018 року, акт дослідження знарядь лову від 18 квітня 2018 року, враховуючи принцип «плодів отруйного дерева», не можуть вважатися допустимими в розумінні ст. 86 КПК, про що обґрунтовано зазначено в оскаржених судових рішеннях.

Верховний Суд залишив рішення судів без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВП Верховного Суду встановила, чи може Президент звільняти осіб шляхом скасування указів про їх призначення.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.