Депутати хочуть змінити Закон про електронні послуги, який ще не набрав чинності

У середині липня Верховною Радою у другому читанні та в цілому було прийнято як закон проект № 5495 «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг».

Даний закон визначає засади надання електронних публічних послуг.

Однак закон викликав зауваження у багатьох, в тому числі у автора законопроекту № 5845  «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення надання публічних (електронних публічних) послуг» Ігоря Фріса.

Він вказав, що одним із головних питань, які потребують коригування, є надання публічних послуг на застосуванні «принципу мовчазної згоди».

Згідно з п. 8 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», механізм надання публічних послуг ґрунтується на застосуванні «принципу мовчазної згоди», що передбачає надання електронних публічних послуг без одержання від державних органів відомостей та/або документів (крім судових рішень та виконавчих документів), за умови, що такі органи, посадові особи, підприємства, установи та організації у встановлений законодавством строк не направили до суб’єкта надання публічної послуги такі відомості або документи.

За словами Фріса, потребує передбачення на законодавчому рівні переліку послуг, до яких «принцип мовчазної згоди» не може застосовуватися. Також, на його думку, потребують уточнення положення Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» щодо суспільних відносин, на які не розповсюджуються його положення та механізм  встановлення повноважень представника.

Саме тому у своєму законопроекті він пропонує прописати, що сфера даного закону не поширюється на суспільні відносини, які визначені частиною другою статті 2 Закону України «Про адміністративні послуги», а саме:

пов’язані з наданням адміністративних послуг; здійснення державного нагляду (контолю), у тому числі за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин; метрологічного контролю і нагляду; акредитації органів з оцінки відповідності; дізнання, досудового слідства; оперативно-розшукової діяльності; судочинства, виконавчого провадження; нотаріальних дій; виконання покарань; доступу до публічної інформації; застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення державного регулювання ринків фінансових послуг; провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею; набуття прав на конкурсних засадах; набуття прав стосовно об’єктів, обмежених у цивільному обігу; здійснення державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»; авторизації електронних майданчиків та прийняття рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»; здійснення дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування напівпровідникових виробів, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, об’єкти авторського права і суміжних прав, реєстрація та акредитація організацій колективного управління); здійснення державного регулювання у сфері телебачення і радіомовлення; сертифікації інструкторів, які залучаються до підготовки військових частин (підрозділів) територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву; набуття статусу резидента Дія Сіті та внесення відомостей до реєстру Дія Сіті відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

• Також він пропонує подовжити з трьох до п’яти днів, аби суб'єкт, який видав документ, підтверджував або заперечував видачу відповідного документа. Також пропонує передбачити, якщо протягом п’яти робочих днів відповідь на запит щодо підтвердження або заперечення видачі відповідного документа не отримано, суб’єкт надає публічну послуги за замовчуванням, у випадках, прямо визначених законодавством. Стосовно цих змін у Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) вказали, що з огляду на відсутність практики застосування закону, до якого вносяться зміни, який набирає чинності 07.11.2021, «доцільно було б навести обґрунтування запропонованих змін у цій частині, яке не відображено у пояснювальній записці до законопроекту», - написали експерти.

Далі автор пропонує, аби принцип надання публічної (електронної публічної) послуги за замовчуванням не міг застосовуватися до:

• державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав;
• державної реєстрації актів цивільного стану громадян;
• державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців;
• державної реєстрації релігійних організацій та їх структурних підрозділів, всеукраїнських профспілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
• державної реєстрації відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, символіки громадських формувань;
• державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;
• реєстрації статутів  територіальних громад, в тому числі міст Києва та Севастополя;
• реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук;
• процедур відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, виконавчого провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).

Раніше «Судово-юридчина газета» проаналізувала, як працюватиме закон про особливості надання електронних публічних послуг.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.