Звільнення з роботи за прогул: ВС роз’яснив, що є визначальним для вирішення питання

08:21, 25 ноября 2021
Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Звільнення з роботи за прогул: ВС роз’яснив, що є визначальним для вирішення питання
Фото із відкритих джерел

Визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 212/9516/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся із позовом до ПАТ «С» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач вважав звільнення незаконним та безпідставним, оскільки відповідачем було порушено законодавство про працю, а саме – не було звільнено згідно з направленою заявою від 1  серпня 2019 року у зв’язку з невиконанням законодавства про працю. Щодо обставин порушення відповідачем законодавства про працю, позивачем було направлено відповідне звернення до Державної служби з питань праці, яке на даний час перебуває на розгляді.

Рішенням суду першої інстанції відмовлено у поновленні строку звернення до суду. У задоволенні позовних вимог також відмовлено. Своїм рішенням апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної частини як підставу для відмови в позові – пропущення строку для звернення з позовними вимогами до суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позиція Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС нагадав, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 (провадження № 61-10432св21) зазначено, що: «прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

ВС також підкреслив, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (стаття 234 КзпП).

Установлені статтею 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки відсутнє порушене право. При обґрунтованості позовних вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду суд поновлює пропущений строк на звернення та вирішує його по суті. Натомість у разі пропуску строку без поважних причин та обґрунтованості позовних вимог суд наводить у рішенні мотиви, чому позовні вимоги є обґрунтованими та чому він вважає неможливим поновити строк, та зазначає, що відмовляє в позові саме внаслідок пропуску строку.

Так, суди встановили, що6 роботодавцем було накладено на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення у зв`язку з його відсутністю на робочому місці з 5 червня 2019 року до 21 червня 2019 року; звільнення позивача відбулося із дотриманням встановленого законом порядку. За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, коли адвокат повинен сплачувати ЄСВ: Позиція Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нужно ли забирать у ГНЭУ полномочия критиковать законопроекты и кто этим должен заниматься
Нужно ли забирать у ГНЭУ полномочия критиковать законопроекты и кто этим должен заниматься
Loading...
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Калугіна
    Інна Калугіна
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
  • Микола Місечко
    Микола Місечко
    суддя Оболонського районного суду міста Києва
загрузка...