Понятие чрезмерный формализм, кумулятивный эффект и произвол СВП: позиция Верховного Суда

08:00, 6 марта 2023
Верховный Суд сделал заключение по критериям «чрезмерного формализма», а также «кумулятивного эффекта» допущенных субъектом властных полномочий нарушений для признания его решения произвольным (противоправным).
Понятие чрезмерный формализм, кумулятивный эффект и произвол СВП: позиция Верховного Суда
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

В производстве Верховного Суда находилось дело по иску Общества с ограниченной ответственностью (далее – Общество, истец) к Главному управлению Гоструда (далее – ГУ Гоструда, ответчик) о признании противоправным и отмене постановления о наложении штрафа.

Спорное правоотношение по этому делу касалось принятого ГУ Гоструда постановления о наложении на истца штрафа за создание препятствий в проведении проверки путем непредоставления документов, которые требовал ответчик. Общество, считая это постановление противоправным, обратилось в суд с иском, мотивированным объективной невозможностью предоставления истребуемых документов, поскольку истец не получил требование ответчика.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено у задоволені позову, та ухвалив нове рішення про задоволення позову. При цьому суд виходив з того, що позивач не створював перешкод у проведенні перевірки шляхом ненадання документів на вимогу відповідача, а також з того, що відповідач провів позаплановий захід із порушенням встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) порядку.

Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, відмовив у задоволені касаційної скарги ГУ Держпраці та залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів у складі Верховного Суду зазначила, що під час проведення перевірки, діючим нормативно-правовим актом, який регулював порядок проведення перевірок, в тому числі додержання законодавства про працю та зайнятість населення, був Закон №877-V.

Відповідно до частини десятої статті 7 Закону №877-V у разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду  (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

У цій справі судами попередніх інстанцій було встановлено, що у зв`язку із відсутністю уповноважених осіб об`єкта відвідування за адресою їх місцезнаходження, відповідач склав та надіслав позивачу поштою вимогу про надання документів, якою зобов`язав директора Товариства у встановлений строк надати документи згідно із переліком, що зазначений у вимозі.

Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що вимогу про надання документів відповідач надіслав позивачу рекомендованим листом, однак інформація про те, що позивач отримав цю вимогу у матеріалах справи відсутня, доказів протилежного відповідач не надав.

Зважаючи на цю обставину, Верховний Суд погодився з тим, що позивач об`єктивно не міг надати витребуваних документів, оскільки не отримав вимогу відповідача.

Суд зазначив, що встановлені у цій справі порушення, допущені органами Держпраці під час проведення інспекційного відвідування позивача та розгляду питання про накладення на останнього штрафу, є суттєвими та не відповідають поняттю «надмірний формалізм».

Саме кумулятивний (сумарний, сукупний) ефект допущених відповідачем порушень (відсутність погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), на здійснення перевірки Товариства щодо додержання законодавства про працю та зайнятість населення; відсутність доказів належного повідомлення уповноваженої особи об`єкту відвідування про витребування відповідних документів тощо) за встановлених судами фактичних обставин справи дозволяє стверджувати, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень містить ознаки свавільного (недобросовісного) та, відповідно, протиправного.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого субʼєкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Постанова Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22 (адміністративне провадження № К/990/24423/22).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Руслан Гринчук
    Руслан Гринчук
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Надія Губенко
    Надія Губенко
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді