Руководитель Офиса противодействия рейдерству Виктор Дубовик: 85% приказов по результатам рассмотрения жалоб Антирейдерской коллегией даже не обжалуются, эксклюзивное интервью

Захват собственности путем незаконных регистрационных действий долгое время называли одним из наиболее проблемных вопросов, что мешает созданию благоприятного инвестиционного климата в Украине. Изменилась ли ситуация за последние годы, почему должна продолжить свою работу Антирейдерская коллегия, как война повлияла на структуру жалоб граждан и бизнеса, бывают ли случаи, когда регистрационные действия проводятся на основании поддельных судебных решений, и какие изменения в сфере регистрации следует ожидать, «Судебно-юридической газете» в эксклюзивном интервью рассказал руководитель Офиса противодействия рейдерству Виктор Дубовик.

Беседу вела Наталья Мамченко,

«Судебно-юридическая газета»

Якщо пояснити простою мовою, навіщо в Україні було створено Офіс протидії рейдерству?

Міністерство юстиції з 2016 року має відповідні повноваження щодо контролю сфери державної реєстрації. Набуття цих повноважень було пов'язано з тим, що в 2015 році відбулася реформа системи державної реєстрації. Була ліквідована так звана Державна реєстраційна служба, а повноваження щодо проведення дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були передані до виконавчих органів місцевих рад і районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, а також акредитованих суб'єктів, якими були переважно  комунальні підприємства.

І в той момент, коли у нас виникла широка розгалужена мережа таких комунальних підприємств, відповідно, і виникла потреба, у разі необхідності, скасовувати рішення таких державних реєстраторів, оскільки система була побудована таким чином, що будь-яка особа могла фактично стати цим реєстратором і отримати доступ до відповідних єдиних і державних реєстрів, навіть не маючи вищої юридичної освіти.

Держава не могла просто так залишити цю сферу без відповідного контролю зі свого боку, оскільки державна реєстрація є визнанням саме державою фактів набуття, зміни та припинення певних прав, і було вирішено закріпити за Міністерством юстиції дві сфери повноважень. Це розгляд скарг і скасування рішень державного реєстратора, а також застосування в процедурі розгляду скарг санкцій до такої особи, і проведення камеральних перевірок. Ці повноваження на даний момент зберігаються в Міністерстві юстиції. Відповідно, Офіс протидії рейдерству є структурою, яка займається забезпеченням діяльності колегії з розгляду скарг, яка складається з представників багатьох департаментів Міністерства юстиції.

Як видозмінювалася діяльність Офісу зі змінами до законодавства?

Трансформація відбулася у 2020 році, коли в нас з великого департаменту нотаріату та державної реєстрації було виокремлено управління з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. З чим це було пов'язано?

По-перше, одним з політичних завдань, з яким на той момент йшло керівництво Міністерства юстиції на політичні посади, стосувалося реформування нотаріату і держаної реєстрації.  Для забезпечення реалізації окресленої стратегії змін великий департамент загальною чисельністю близько 130-140 осіб було розділено на три департаменти за напрямками діяльності. Це департамент із забезпечення розгляду скарг –  Офіс протидії рейдерству, Департамент державної реєстрації, Департамент нотаріату. Мета була у тому, щоб кожен займався своєю справою, бо зміст і кількість повноважень і кількість роботи в кожному конкретному департаменті, який було потім утворено, дозволяло це зробити. Один же великий департамент був перевантажений роботою, відповідно велике навантаження йшло на директора департаменту та на керівників управлінь, що впливало на продуктивність і якість виконання поставлених завдань, коло яких з огляду на запропоновану новим керівництвом Міністерства програму змін лише зросло.

Отже, така трансформація відбулася з метою оптимізації, прискорення роботи і структурування тих повноважень, які були у Міністерства юстиції.

Чому б у такому разі, якщо є певні ризики у роботі реєстраторів, не запровадити до них вищі кваліфікаційні вимоги?

У листопаді 2019 року в нас нарешті було ліквідовано так званий кластер комунальних підприємств і відповідно припинено повноваження державних реєстраторів комунальних підприємств, і всі державні реєстратори комунальних підприємств могли перейти до складу державних реєстраторів органів місцевого самоврядування.

Відповідно, ця система на той момент запроваджувалася як тимчасова і пілотна, для того, щоб подивитися, чи будуть якісь суттєві зміни в кількості незаконних реєстраційних дій, у затребуваності таких реєстраційних дій від населення, завантаженості кожного державного реєстратора в ЦНАПі чи в органі місцевого самоврядування. З того часу ця реформа була започаткована і запроваджена.

На мій погляд, незабаром настане час робити певні висновки, яким чином показала себе вся система – з позитивної сторони чи з негативної. Я думаю, що будуть братися, в тому числі, і статистичні дані від Офісу протидії рейдерству і від колегії з розгляду скарг: чи багато незаконних реєстраційних дій вчиняється зараз, і чи багато змінилося з часів функціонування у  системі державної реєстрації акредитованих комунальних підприємств, коли державними реєстраторами ставали неіснуючі люди без паспортів, якісь «фантоми».

Відповідно, коли буде необхідність і час, я сподівався, після нашої перемоги, для того, щоб проводити аналізи, рухатися далі в реформі системи державної реєстрації, тоді, можливо, і постане питання про необхідність додаткових вимог до державних реєстраторів, передачі функцій зі скасування рішень державних реєстраторів від Міністерства юстиції до судів, або в якомусь іншому форматі. Це дискутуватиметься після того, як буде зрозуміло, чи виправдала себе та модель, яка існує з 2019 року.

На час воєнного стану Урядом для підвищення безпеки відомостей щодо прав на нерухомість і бізнес були запроваджені додаткові обмеження щодо доступу державних реєстраторів до відповідних державних реєстрів. Зокрема, оцінюються раніше застосовані санкції. Не отримують доступ до відповідних реєстрів ті державні реєстратор, щодо яких раніше проводилась спеціальна перевірка в Єдиному державному реєстрі/Державному реєстрі прав, за результатами її проведення не вважається таким, що не пройшов відповідну спеціальну перевірку.

Як можна розмежувати ті скарги, які надходять до Офісу?

Перш за все, таке розмежування проводиться залежно від  сфери державної реєстрації – на ті, які стосуються речових прав на нерухоме майно, і ті, які стосуються державної реєстрації юридичних осіб та ФОПів, ми їх умовно називаємо «нерухомість та бізнес».

Більшість скарг, які надходить до Офісу, 65-70% стосуються саме нерухомого майна, все інше стосується реєстрації бізнесу.

Разом з тим, якщо ми візьмемо загальну кількість реєстраційних дій, які вчиняються в межах країни, то цей поділ буде також саме в цих пропорціях. Тобто, 65-70% реєстраційних дій стосуються безпосередньо реєстрів речових прав на нерухоме майно, а 30% – реєстрів юридичних осіб.

В чому полягає особливість цих скарг та якого майна вони стосуються? На якій підставі, як правило, проводяться незаконні реєстраційні дні?

Більшість скарг стосуються безпосередньо тих реєстраційних дій, які вчиняються у дуже короткий проміжок часу. У нас на даний момент є повноваження розглядати скарги, якщо з моменту вчинення до моменту звернення минуло не більше року. Відповідно, якщо у нас сьогодні 9 травня 2023 року, то скарга може розглядатися щодо дій, вчинених не раніше, ніж 9 травня 2022 року. Все, що було вчинено раніше 9 травня 2022 року, ми вже розглядати не можемо. Виняток – поодинокі старі скарги, новий розгляд яких ми забезпечуємо на підставі рішень суду.

Скасовує Міністерство юстиції такі реєстраційні дії в разі виявлення помилки і в разі проведення реєстраційних дій на підставі комплекту документів, який не дозволяв державному реєстратору встановити виникнення чи припинення права, або з огляду на суперечність поданих документів вже наявним у реєстрі відомостям.

Державний реєстратор має перевірити комплектність документів, повноваження заявника, взагалі наявність відомостей щодо такого нерухомого майна в державному реєстрі і можливість реєстрації прав на нього.

Проте, коли ми розглядаємо скарги, ми стикаємося на практиці з моментами, коли до державного реєстратора звернулася особа, яка не мала відповідних документів чи повноважень. Це все є підставою в майбутньому для наказу Міністра юстиції, яким скасовуються відповідні реєстраційні дії.

Чи часто трапляються випадки, коли реєстраційні дії проводяться на підставі підроблених судових рішень?

Так, такі випадки не є поодинокими. Проте слід також розрізняти, чи мав державний реєстратор можливість встановити, що цей документ є підробленим. Можна, умовно кажучи, розрізняти високоякісну підробку і низькоякісну підробку.

Якщо державному реєстратору приносять рішення суду, на якому немає печатки, немає підпису судді, немає відмітки про те, що воно набуло законної сили, то державний реєстратор, володіючи загальними юридичними знаннями, які вже вимагаються від нього, може зрозуміти, що документ підроблений і відповідно не вчиняти реєстраційні дії на підставі таких документів.

Інша справа, коли до державного реєстратора приносять документи, які містять всі необхідні зовнішні реквізити, але він не наділений повноваженням щодо проведення почеркознавчої експертизи, проведення якихось додаткових дій для перевірки достовірності цього документу.

Водночас, на державного реєстратора покладений обов’язок перевірки поданого примірника. За відсутності можливості перевірки поданого примірника шляхом інформаційної взаємодії відповідного державного реєстру та Єдиного державного реєстру судових рішень державний реєстратор зобов’язаний зробити запит до відповідного суду. Порушення цього обов’язку призводить до державної реєстрації на підставі неіснуючого судового рішення.

Водночас трапляється й інша ситуація – заявник надав судове рішення, яке дійсно прийнято, водночас, потім виявляється, що на час державної реєстрації рішення вже оскаржене і навіть скасоване судом вищої інстанції.

Тож якщо дивитися очима державного реєстратора, то він не мав повноважень для відмови у проведенні такої реєстрації дії. У цьому випадку особа може звертатися безпосередньо до державного реєстратора для проведення реєстраційних дій на підставі судового рішення, яким скасовано рішення суду, що стало підставою для проведення реєстраційних дій.

Тобто, у таких випадках Колегія як «квазісудовий» орган має встановити, умовно кажучи, чи є умисел в діях реєстратора? Чи має місце напрацьована практика, коли Ви бачите, що реєстратор мав намір здійснити незаконну дію, або ж просто він був введений в оману, а рішення було високоякісною підробкою?

Розглядаючи ситуацію з, наприклад, підробленим рішенням суду – якщо державний реєстратор проводить державну реєстрацію на підставі нібито рішення суду, але з рішення суду там тільки назва на папірці зверху «рішення суду», а інших реквізитів, які має обов'язково містити рішення суду, немає, то, напевно, тут питання до державного реєстратора, яким чином він встановлює, що це справді рішення суду.

Тут питання не «квазісудовості» колегії з розгляду скарг, а питання компетентності державного реєстратора. Бо якщо принести пустий аркуш паперу, на якому не буде зазначено нічого, то, в принципі, це те саме. В нашій практиці бували і такі випадки, коли державна реєстрація проводилася на підставі порожнього аркушу. Але не треба мати додаткової компетенції, щоб зрозуміти, що це неправомірна реєстрація. Тим більше, що реєстраційне законодавство передбачає перевірку поданого документу, а до забезпечення електронної взаємодії між відповідним державними реєстрами – зробити запит до суду.

Чи має місце зараз обмін даними, коли реєстратор може безпосередньо звернутися до Реєстру судових рішень і побачити, що це дійсно оригінальне рішення суду?

Законодавством для нього закріплено такий обов'язок, але питання до реєстратора, коли він цим обов'язком не користується і не здійснює таку перевірку. В той момент і виникає проблема, і рейдерство, по суті.

Наразі державний реєстратор має технічну можливість без перевірки документів провести реєстраційну дію, простіше кажучи – державний реєстр технічно дозволяє провести відповідну державну реєстрацію. Тому у майбутньому, на моє переконання, завданням реформи реєстраційної сфери буде саме встановлення технічних запобіжників неможливості проведення незаконних реєстраційних дій.

Коли державний реєстратор не буде мати такої технічної можливості, відповідно, в нього і не буде ані можливості, ані бажання проводити те, що не відповідає законодавству.

Яка кількість скарг надходить середньому на місяць? Як вплинула на їх структуру війна?

Якщо ми будемо брати статистику, скажімо так, «спокійних місяців», бо якщо аналізувати всю діяльність Офісу з 2020 року, то спочатку це був карантин і карантинні обмеження, потім війна, і ми постійно працюємо в умовах того, що маємо наздоганяти ті події, які відбуваються навколо, то середня кількість скарг, які надходили до війни на місяць складала близько 200-250 в сфері реєстрації нерухомого майна і близько 50-100 в сфері бізнесу.

Війна внесла свої корективи, вона внесла корективи і в загальній кількості реєстраційних дій, які вчиняються в Україні. З червня-липня 2022 року відбувається поступове збільшення, як кількості вчинюваних реєстраційних дій, так і кількості скарг на такі реєстраційні дії. І ми вже майже досягли «довоєнних» показників щодо кількості скарг, які надходять на розгляд, бо в липні, наприклад, це було близько 70 скарг в сфері державної реєстрації нерухомого майна і близько 20 скарг в сфері реєстрації бізнесу, а зараз ми вже маємо біля 120-130 скарг на місяць в сфері реєстрації нерухомого майна і близько 30-40 в сфері реєстрації бізнесу.

Чи вистачає у вас працівників, з огляду на скорочення у державному апараті та невеликі заробітні плати держслужбовців? Скільки людей працює над однією скаргою?

Скорочення на даний момент торкнулися всіх сфер державної служби, в тому числі і Міністерства юстиції України. Скорочення, невідповідність навантаження заробітній платі, яке, на жаль, також має на даний момент місце на державній службі, призводить до того, що відбувається певний відтік кадрів.

До широкомасштабної агресії Міністерство юстиції намагалося втримувати цінні кадри за рахунок преміювання, соціального пакету. І кістяк вдалося сформувати за рахунок цього.

Ми намагаємося перерозподіляти навантаження. Середнє навантаження на одного спеціаліста в сфері реєстрації нерухомості – близько 20 скарг, в сфері державної реєстрації бізнесу – близько 5 скарг. Але слід враховувати, що державна реєстрація бізнесу є більш складною порівняно з реєстрацією нерухомості.

З якої сфери це спеціалісти?

Це люди, які мають досвід роботи з державними реєстрами, в тому числі в сфері державної реєстрації, досвід роботи помічниками нотаріусів, помічниками адвокатів, деякі з них мають  свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю та досвід надання відповідних послуг, але обрали шлях державної служби.

Як війна вплинула на характер цих скарг? Які скарги переважають?

Вже багато років у нас абсолютним лідером за типологію скарг є скарги в сфері орендних відносин земельних ділянок. Війна в цій частині нічого не змінила. Їх питома вага як складала близько третини, так і продовжує складати.

Свого часу у нас був дуже великий прошарок скарг у сфері іпотечних правовідносин, але завдяки запровадженим законодавчим змінам у 2020 році, їх вдалося зменшити майже до нуля, наразі вони у мінімальній кількості. Крім того, на час воєнного стану щодо позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки в забезпечення споживчого кредиту громадян введено мораторій.

Також є велика кількість скарг в сфері первинної реєстрації нерухомості, це новобудови тощо. Але з початком війни відсоткове співвідношення не змінилося.

Можете навести приклад типової скарги?

Типова скарга в сфері орендних відносин виглядає так: до нас звертається юридична особа і стверджує, що їй на праві користування належали земельні ділянки. Відповідно, державний реєстратор, зайшовши до державного реєстру, здійснив припинення такого права оренди і зареєстрував оренду за новим договором оренди за новим орендарем. Тут ми розуміємо, що нам треба перевіряти повноваження підписантів договору про розірвання першого договору оренди: хто виступав від імені юридичної особи з одного боку, хто виступав від імені власника цих земельних ділянок, паїв. Ми передивляємося все це і, як правило, коли до нас заходить скарга про те, що щось відбувалося у неправомірний спосіб, це або йде мова про перевищення повноважень керівником юридичної особи, що мав перевірити державний реєстратор за реєстраційним законодавством, або про підробку (тоді це компетенція судових чи правоохоронних органів).

Щодо реєстрації первинної нерухомості, то тут, як правило, йде подвійний комплект документів від недоброчесних забудовників, коли в нас дві особи можуть мати відповідні документи на одну й ту саму нерухомість.

Якщо вони мають відповідні документи на одну й ту саму нерухомість, державний реєстратор, зареєструвавши її за кимось одним з них, на думку іншого, вчинив незаконні реєстраційні дії. Але тут вже потрібно дивитися по комплектності документів, бо, на жаль, дуже часто трапляються випадки, коли недобросовісні забудовники, продавши кілька разів цю нерухомість, видають юридично правильні комплекти документів, і, відповідно, державний реєстратор вчиняє державну реєстрацію відповідно до законодавства . Тоді у нього немає підстав для відмови.

Водночас, трапляються ситуація щодо подвійної державної реєстрації прав на новозбудовані об’єкти – при цьому другий заявник не надає повного комплекту документів державному реєстратору, частіше за все – відсутня належно підтверджений факт присвоєння адреси, також може бути відсутнє  введення нерухомості в експлуатацію. При цьому, переважно, подаються лише дані технічної інвентаризації, в яких зазначено адресу, яка відрізняється від вже зареєстрованого об’єкту лише буквою. Така державна реєстрація буде незаконною.

За яких умов взагалі Колегія бере собі до провадження скарги? Чи беруться до уваги скарги, викладені побутовою мовою, коли людина досить примітивно описує обставини, без посилань на правові норми тощо?

Ми розглядаємо скарги також відповідно до закону про звернення громадян. За цим законом розглядаються скарги, які містять фактичні обставини і дозволяють встановити об'єктивні обставини по справі. Спеціальні реєстраційні закони передбачають певні додаткові вимоги щодо набору даних, які має містити скарга. Водночас ці вимоги не стосуються юридичного боку справи. Скаржник має зазначити окрім своїх даних (прізвищя, ім’я, по батькові (найменування – для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Отже, відповідні обставини можуть бути викладені «простою мовою», посилань на нормативні акти закон не вимагає. Нам достатньо знати адресу нерухомості чи кадастровий номер земельної ділянки або код ЄДРПОУ – якщо йде мова про скаргу у сфері бізнесу, і що саме оскаржує особа, яка звертається до нас.

Вона може не розписувати, що це саме реєстраційна дія за певним номером, але загальна концепція, опис, що майно вибуло з власності А і перейшло до власника Б в неправомірний спосіб, дозволяє нам ідентифікувати цей оскаржуваний перехід.

Якщо скаржник не вказує цей мінімальний набір даних – скарга наказом Міністра юстиції йому повертається, скаржник усуває недоліки та подає її повторно, при цьому строк перебування першої скарги у Мін’юсті не враховується під час обчислення строку для подання другої скарги.

В які строки приблизно розглядається скарга?

За законом ми зобов'язані розглядати протягом 45 днів, але відповідно до навантаження, до кількості скарг, на жаль, не завжди нам вдається зробити це вчасно. Разом з тим, є механізм оперативного реагування на випадки кричущого рейдерства, значних порушень, коли скаргу може розглядати Міністр юстиції одноособово. І в разі, якщо Міністром юстиції встановлюються грубі порушення законодавства, найчастіше це проведення реєстраційних дій при наявності заборони або з порушенням територіальності, не за місцем знаходження нерухомого майна, коли дія мала проводитися, наприклад, виключно в місті Києві, а проводитися у місті Одеса, відповідно, такі скарги можуть розглядатися одноособово і до державного реєстратора застосовуються санкції, а реєстраційна дія підлягає скасуванню.

Чи має Офіс повноваження за аналогією до забезпечення позову для забезпечення оперативного реагування?

Відповідна ініціатива спочатку містилася в законопроекті 3774, який навесні 2022 року вже став законом. Ми її називали між собою «червоною кнопкою», але вона не знайшла підтримки у залі Верховної Ради і наразі такими повноваженнями ми не наділені.

Ідея була у тому, що між моментом, коли скарга безпосередньо зайшла до нас, і до моменту, коли вона розглянута і є відповідний наказ Міністра юстиції, «червона кнопка» дозволяла зупинити будь-які наступні реєстраційні дії щодо цього нерухомого майна. Але, на жаль, на даний момент немає узгодженості щодо необхідності таких повноважень.

Яка ситуація зараз стосовно військового майна, чи надходять відповідні скарги?

Наразі їх побільшало, бо Міністерство оборони почало системно займатися тим, що повертає власність, яка вибувала протягом років.

На жаль, не все ми можемо, бо якщо проаналізувати в динаміці з того моменту, коли Міністерство юстиції набуло повноважень щодо скасування реєстраційних дій, і до моменту, коли до нас надходять скарги, то найбільша кількість незаконних реєстраційних дій, які ми могли би розглядати, відбувалася саме протягом 2016-2019 років, коли в нас існували, як вже було сказано, в якості реєстраторів працівники акредитованих комунальних підприємств. Але зараз ще існує присічний строк  в один рік, відповідно ми можемо розглядати тільки те, що зараз рейдери безпосередньо, в час повномасштабної воєнної агресії, намагаються вкрасти у Міністерства оборони. Це стосується і земель полігонів, і земель військових містечок, і безпосередньо квартир, будівель і споруд у таких військових містечках і частинах, які мають належати Міністерству оборони, але в незаконний спосіб їх намагаються відчужувати деякі «бізнесмени».

З цього приводу є взаємодія з правоохоронними органами?

Ми взаємодіємо з правоохоронними органами, і відповідно до порядку розгляду скарг є повноваження за результатами розгляду звертатися до правоохоронних органів, це повноваження ми використовуємо.

Ми розглядаємо скаргу, задовольняємо і за результатами розгляду направляємо наказ і повідомлення в правоохоронні органи, якщо відповідне рішення приймає колегія за обставинами скарги. Наш наказ містить інформацію про виявлені порушення  закону і правоохоронці в майбутньому використовують його для фабули своєї справи. Також доволі часто правоохоронці самі витребовують у нас матеріали скарг, оскільки скаржники звертаються одночасно із заявами про злочин.

Які заходи вживаються до державних реєстраторів, нотаріусів, якщо встановлені незаконні дії, і скільки таких заходів застосовано за останні роки?

 Міністерство юстиції може застосовувати санкції під час реалізації двох  повноважень – за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, і  за результатом проведення камеральних перевірок. Щодо камеральних перевірок можна сказати, що листи на їх проведення доволі часто надходять саме від правоохоронних органів, в провадженні яких перебуває заява щодо незаконного позбавлення прав на нерухомість, водночас заявник не подавав скаргу до Мін’юсту, а правоохоронці потрібують проведення фахової оцінки відповідної реєстрації.

Якщо ми будемо казати за застосування санкцій за результатами розгляду скарг за 2022 рік, то загальна кількість санкцій  в вигляді тимчасових блокувань доступів до відповідних державних реєстрів складає близько 270. Анулювання доступу до таких реєстрів застосовувалося набагато менше, вони відбуваються у виключних випадках, коли вже мають місце суттєві порушення.

Співвідношення – на одне анулювання припадає десь 6 блокувань. Тобто, 15% на 85%.

Це і реєстратори, і нотаріуси?

Так. Найчастіше санкції застосовуються до державних реєстраторів, але треба бути об'єктивними, що державні реєстратори і більшу кількість реєстраційних дій вчиняють.

Наскільки я розумію, наразі немає таких гучних моментів з так званими «чорними нотаріусами»?

Наші професійні спільноти не схвалює вживання термінів «чорний нотаріус» та «чорний реєстратор», бо це паплюжить професію.

«Системних» нотаріусів, які б вчиняли незаконні реєстраційні дії, незаконні нотаріальні дії на постійній основі, на даний момент немає. Це може підтвердити будь-який представник ринку юридичних послуг.

Якщо колись знали, що у разі необхідності незаконних реєстраційних або нотаріальних дій треба звертатися до особи «А» чи особи «Б», то на даний момент таких осіб «А» чи «Б» немає.

Разом з тим, з початком повномасштабної стадії війни з'явився новий вид скарг, які до нас надходять, «санкційні скарги» стосовно реєстраційних дій щодо майна підсанкційних осіб. І, на жаль, ми спостерігаємо, що є нотаріуси, які під впливом якихось зовнішніх, напевно, обставин намагаються вчиняти стосовно майна таких осіб незаконні реєстраційні та нотаріальні дії. Але Міністерство юстиції, правоохоронні органи неодноразово звертали увагу на неможливість і незаконність таких реєстраційних дій. Відповідно, вживаються всі можливі і допустимі заходи реагування на таке.

Це може бути і звернення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату?

Так, це може загрожувати позбавленням права на зайняття нотаріальною діяльністю.

Якщо Колегія встановлює, що реєстраційні дії відбулися незаконно, як далі реалізовується таке рішення? Чи може в подальшому таке рішення Колегії бути скасоване судом? І взагалі, який відсоток рішень Колегії переглядаються судом?

Після того, як підписано наказ Міністром юстиції, протягом не пізніше наступного робочого дня Офіс протидії рейдерству має його виконати в державному реєстрі – у разі, якщо відсутні підстави для відмови у проведенні таких реєстраційних дій, якими, наприклад, може бути пряма заборона у вигляді забезпечення позову у цивільному, господарському або адміністративному судочинстві Міністерству юстиції вчиняти будь-які дії на виконання наказу.

Після прийняття наказу особа, яка  не задоволена рішенням колегії, може звертатися до суду.

Разом з тим, якщо ми будемо брати кількість оскаржених наказів від загальної кількості виданих наказів Міністерством юстиції щодо скасування рішень і щодо відмови у скасуванні, кількість таких наказів складає не більше 15%. Тобто, оскаржується 15% наказів.

85% наказів навіть не оскаржуються. Презюмуємо, що люди з ними погоджуються.

З цих 15%, якщо ми будемо брати цю величину за 100%, оскаржується успішно менше 5%. І цифра у 5% включає в себе і відмову в задоволенні скарг, і задоволення скарг. Якщо ми будемо брати виключно відсоток задоволених скарг, то ця цифра буде складати менше 1%.

Але ми тут маємо враховувати дуже важливий момент статистики, бо ми рахуємо тільки рішення судів з 2020 року. До 2020 року така статистика не обраховувалася. Хоча суди подекуди продовжують виносити рішення щодо наказів, прийнятих ще до 2020 року, але наразі судові рішення стосуються переважно тих наказів, що були прийняті у період 2020-2022 рр.

Коли ми почали зводити річну статистику за 2020, 2021 роки, навіть не повірили, і почали перевіряти. Але, дійсно, статистика у тому, що лише 15% наказів оскаржується, з них біля 5% з усіх цих 15% успішно доходять до стадії Верховного Суду.

А якщо брати виключно накази про скасування реєстраційних дій, а не про відмову, то тоді статистика взагалі близько 1%.

При цьому, у 2018-2019 роках Верховний Суд у переважній більшості випадків скасовував рішення адміністративних судів і закривав провадження, оскільки встановлював порушення правил предметної юрисдикції, вбачаючи у таких спорах спір саме про право, від якого похідним є спір про законність державної реєстрації. Ці правові позиція стали враховувати позивачі під час обрання юрисдикції відповідних справ, тож саме із 2020 року спори ці стали розглядатися по суті, а у питаннях, що мають значення, стали переважати питання наявності підстав для державної реєстрації, а не процедурні питання розгляду скарг.

Чи трапляються випадки, коли Колегія вже взяла до провадження скаргу, але виявляється, що має чи мав місце судовий спір стосовно того ж питання?

Як правило, на етапі, коли ми отримуємо пояснення від різних сторін, від зацікавленої особи, від державного реєстратора, вони всі нам повідомляють про те, що або відбувається судове провадження між відповідними сторонами з відповідним питанням щодо саме оскарження цих реєстраційних дій, або вже відбувалося колись, і ми можемо звідти встановити або пропущення строку, або наявність підстав для залишення скарги без розгляду у зв'язку з
наявністю судового спору між самими сторонами. Тому, як правило, сторони нам повідомляють про це.

А якщо не повідомляють, Ви маєте доступ до цих даних?

Так, ми маємо доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно також на засіданні Колегії перевіряємо цю інформацію. Але на жаль, трапляються випадки, коли не всі рішення суду на момент нашого дослідження відповідного реєстру є опублікованими. Відповідно, сторони нам надають копію, наприклад, ухвали про відкриття провадження, проте якої на той момент немає у Реєстрі. Технічно є певний часовий «лаг», як ми знаємо, між тим, коли виноситься судове рішення і коли воно з’являється в Реєстрі. Іноді в ухвалі про відкриття провадження суд доволі лаконічно вказує предмет позову, водночас закон передбачає підставою для залишення скарги без розгляду відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав. Тож або заінтересована сторона надає нам копію позовної заяви, з якої можна встановити відповідний предмет спору, або ми направляємо запит до суду, або третій варіант – у Реєстрі наявна ухвала про забезпечення позову, в якій предмет позову описується детально.

До речі, до якої юрисдикції оскаржуються рішення Колегії, чи поставлено крапку в цьому питанні?

У нас досить довгий час існувала практика щодо розгляду судових справ про оскарження наказів Міністерства юстиції в адміністративній юстиції. Проте у 2018 року з’явилася позиція Верховного Суду щодо розгляду скарг в порядку цивільного або господарського судочинства  залежно від суб'єктного складу сторін. На даний момент вона залишається чинною.

Виключення – позови від реєстратора або нотаріуса, які оскаржують санкцію, застосовану до них. Їх розгляд – компетенція адміністративних судів. Якщо вони оскаржують наказ в цілому, то наявні підстави для закриття провадження у частині інших пунктів наказу, які оскаржувати можуть лише ті особи, прав яких стосуються скасовані рішення або реєстраційні дії.

Іноді в нас «вистрілюють» адміністративні суди, але ці рішення «живуть» до стадії касації, і Касаційний адміністративний суд, як правило, скасовує їх закриваючи провадження, а за заявою позивача така справа після передається за належною юрисдикцією до першої інстанції.

Як вплинуло на роботу Колегії рішення, ухвалене КСУ в листопаді 2022 року, у справі за конституційною скаргою ПАТ «Одестеплокомуненерго»?

Воно вплинуло безпосередньо на можливість здійснювати такий розгляд скарг з 16 травня 2023 року, бо в цьому судовому рішенні встановлювався 6-ти місячний термін для приведення у відповідність законодавства до висновків КСУ.

Від імені Кабінету Міністрів був поданий законопроект 9156, потім на стадії розгляду і на стадії подання альтернативних проектів з'явився законопроект 9156-1, і надалі за результатами напрацювання у Комітеті правової політики з'явився законопроект 9156-д, який містив консолідовану позицію народних депутатів щодо подальшого врахування позиції Конституційного Суду України.

Ця позиція була врахована парламентом, було підтримано законопроект відразу за основу та в цілому 280 голосами народних депутатів. Проте на даний момент він не пішов на підпис Президенту України, бо існує альтернативна позиція і проект постанови, який на даний момент блокує підписання спікером Верховної Ради такого закону. Будемо чекати, коли на відповідній поточній сесії, на наступному пленарному засіданні буде розглядатися проект постанови, який блокує законопроект 9156-д.

А якщо не розблокують закон, що це буде означати?

В якийсь момент мають розблокувати, це не може тягнутися вічно. Думаю, що в будь-якому випадку якийсь консенсус між політичними силами буде знайдено, і в разі, якщо буде винесена ця постанова на голосування, сподіваюся, що вона не знайде підтримки в сесійному залі і, відповідно, наш проект піде на підпис Президенту України.

Крім того, що Колегія продовжує працювати, що ще передбачається законопроектом 9156-д?

Безпосередньо нові важливі моменти, які в ньому з'явилися, стосуються сфери «санкційної реєстрації», назвемо її так. Питанням дотримання санкцій під час державної реєстрації приділена значна увага.

У нас прямо закріплюється повноваження, і ті органи, які можуть звертатися до нас з відповідними скаргами у сфері державної реєстрації, і скасовувати «санкційні» реєстраційні дії стосовно підсанкційних осіб. Це буде новація в цьому законопроекті.

Санкційне законодавство розвивається, Департамент санкційної політики Мін’юсту, відповідно, також набуває досвіду в протидії тим незаконним махінаціям, які підсанкційні особи намагаються вживати щодо свого майна. І це посилить механізм реалізації  державою  санкційної політики.

Які зауваження КСУ враховані в законопроекті 9156-д?

Зауваження Конституційного Суду України стосувалися, перш за все, підстав скасування права власності на підставі «технічної» помилки. У разі встановлення Міністерством юстиції «технічної» помилки в діях державного реєстратора не могло бути проведене скасування, на думку Конституційного Суду України. Але ми маємо розрізняти, що враховані зауваження саме стосовно технічної помилки.

На жаль, до листопада 2019 року у нас відбувалося іноді скасування реєстраційних дій у зв'язку з ….недоплатою адміністративного збору в одну гривню.

Я на той момент працював в адвокатурі і безпосередньо слідкував за рішеннями «антирейдерської» комісії. Мені було дуже цікаво, яким чином недоплата адміністративного збору і недоотримання бюджетом однієї гривні могло вплинути безпосередньо на учасників правовідносин щодо майна.

Отже, враховуються ці зауваження Конституційного Суду і вони викладені в законопроекті.

Уряд готується ухвалити зміни в сфері нотаріату та реєстраційних дій (інтерв’ю було записане 9 травня – прим. ред.), на що вони впливають?

Так, це важливі зміни до постанов КМУ 164, 209, 208. Вони стосуються зняття обмежень, які були введені у зв'язку з запровадженням воєнного стану 24 лютого 2022 року, в той момент, коли Міністерство юстиції вживало заходи щодо збереження майна громадян і збереження достовірності відомостей державних реєстрів.

Це стосується можливості подальшого відчуження нерухомості до спливу одного місяця з дня набуття прав на неї. У нас на даний момент є обмеження (до прийняття цієї постанови), що наступне відчуження може відбуватися не раніше одного місяця з моменту попереднього набуття права власності. Ці обмеження скасовуються.

Також повертається звичайне обрахування шестимісячного строку на прийняття спадщини, який також є дуже важливим – на час війни було запроваджене «зупинення» його обрахування до закінчення воєнного стану (але не більше ніж на 4 місяців), що відповідно відтермінувало момент отримання свідоцтва на спадщину та породжувало судові спори Скасовується довіреності на білих аркушах паперу, необхідність підтвердження довіреностей, які видані, у тому числі за кордоном, і ще багато новацій, які повертають той правовий стан, що існував до введення воєнного стану.

На різних етапах висловлювалася ідея припинити роботу Антирейдерської колегії/комісії і передбачити механізм оскарження в цій сфері лише за судами. Чи є ця ідея зараз актуальною?

Як я вже зазначав, вона буде актуальною виключно до того моменту, поки у нас не буде проведена загальна реформа реєстраційної системи.

Загальна реформа реєстраційної системи, на мій погляд, почнеться з моменту нашої перемоги та закінчення воєнних дій на території України. Це буде одним з перших завдань, які в тому числі потрібно буде зробити в правовій сфері. Бо безпосередньо від державної реєстрації, а право власності відповідно до законодавства виникає з моменту державної реєстрації, залежить, хто є власником, а за гарантування власності у нас відповідає держава.

Відповідно, держава має контролювати і повинна вжити всіх заходів для того, щоб відчуження і набуття прав відбулося не в рейдерський, а у законний спосіб. Хто буде цими державними реєстраторами в майбутньому, час покаже, і дискусія під час реформування призведе до консенсусу між стейкхолдерами цієї сфери.

До того моменту, поки не запроваджена нова модель і поки не проаналізовані помилки попередньої та існуючої моделей, заклики про те, що діяльність Офісу і Колегії треба припинити, є емоційно забарвленими. Бо ми можемо залишитися з тим, що незаконні реєстраційні дії будуть вчинятися постійно, і скасовувати їх можна буде виключно в судовому порядку, як і було запропоновано законопроектом 9156-1.

Проте, ми маємо розуміти, що на даний момент Колегія є альтернативним шляхом. Тобто, необов'язково йти до Мін’юсту, а після  – йти до суду. Людина може обрати, якщо вона хоче піти до нас, вона йде до Міністерства юстиції, якщо вона хоче йти відразу до суду – йде до суду. Суд наділений повноваженнями розглядати такі позови і приймати  рішення. Суд розглядає позови про віндикацію, тобто про витребування майна з чужого незаконного володіння, про визнання недійсними договорів і так далі.

Стосовно того, чи має бути окрема ланка для розгляду судових спорів щодо державної реєстрації, потрібно, напевно, дискутувати з судовими органами, чи вона виокремлюється в їх розумінні. Бо є ідеї створити суд із розгляду спорів щодо інтелектуальної власності, суд щодо захисту інвестицій, фінансовий суд – наскільки я пам'ятаю, також така ідея циркулювала. Тож, наскільки судова гілка влади підтримує ідею створити «реєстраційний суд» слід обговорювати саме з її представниками .

Щодо зауважень до законопроекту 9156-1, який «передає повноваження» Колегії, їх дуже багато було висловлено і у висновку ГНЕУ, і в висновку Комітету з питань антикорупційної політики, з ними можна ознайомитися. Відповідно, в результаті розуміння необхідності продовження діяльності Колегії і народився законопроект 9656-д.

Однак, як я зауважив, концептуальна ідея полягає у тому, що Колегія з розгляду скарг має втратити свої повноваження з моменту проведення системної реформи реєстраційної сфери.

Колегія зараз, з точки зору того, що держава має захищати інвестиції, є більш швидким механізмом?

Не слід забувати, що, як мінімум, відсутня необхідність сплати судового збору, іншого адміністративного збору для звернення до Колегії для захисту своїх інвестицій.

Яким би не було оперативним правосуддя, ми все одно є набагато швидшими за суд. Шлях через перші дві судові інстанції, просто, аби дотриматися вимог процесуальних кодексів, займає 3-4 місяці, і це в найкращому випадку.

Які найбільш кричущі випадки були предметом розгляду Колегії за останні місяці, і як рішення Колегії вплинули на бізнес-клімат?

Ми безпосередньо дуже плідно взаємодіємо з Тимчасовою слідчою комісією з питань захисту прав інвесторів при Верховній Раді, яку очолює Галина Янченко. За цей час було декількох гучних кейсів, які ми розглядали. В усіх випадках, коли до нас зверталася Тимчасова слідча комісія стосовно незаконних реєстраційних дій, такі незаконні дії були підтверджені Міністерством юстиції і скасовані. Загальна сума захищених Міністерством юстиції інвестицій, за статистичними даними ТСК, складає близько 500 млн грн.

За останній місяць у нас найбільш кричущим випадком було захоплення ТОВ «Красногірське» на Черкащині. І це була класична рейдерська атака, яких, якщо чесно, ми давно вже не бачили – силове захоплення, з «тітушками». Незаконні реєстраційні дії були Міністерством скасовані. ТСК продовжує взаємодіяти з правоохоронними органами, щоб виявити замовників рейдерства. І відповідно, на певному етапі, я думаю, що вдасться встановити всіх, хто є причетним до цього.

Подібних зухвалих дій за останній час, за час воєнного стану, в нас не було.

А незаконні реєстраційні дії, якщо не секрет, в чому саме там полягали?

Наказ є опублікованим у вільному доступі. Відповідно до відомостей державного реєстру, рішення про призначення керівника, про зміну складу засновників приймали неуповноважені особи, від імені засновників також діяли неуповноважені особи, мало місце  перевищення повноважень, невідповідна кількість голосів, які були необхідні для прийняття того чи іншого рішення в статуті тощо. На думку скаржників, мала місця й підробка документів, але це досліджують правоохоронні охорони. В своїй частині, «очима державного реєстратора», ми побачили порушення та скасували ці дії.

Реєстратор залишився при цьому в Україні?

Фізична доля реєстратора мені невідома. Доступ до державного реєстру йому було анульовано, він на даний момент без доступу до відповідного державного реєстру і не може вчиняти реєстраційні дії.

На територіях, де припинялася робота реєстрів і доступ до них, а потім відновлювалася, немає випадків незаконного використання профілів реєстратора?

Тут треба також розділяти, що «ключі» самі по собі видаються конкретній фізичні особі. Яким чином конкретна фізична особа далі розпоряджається цими доступами, чи видає вона їх комусь іншому, іншому державному реєстратору, ми не можемо встановити в процедурі розгляду скарг, бо у нас немає верифікації, яка саме особа сидить перед монітором комп'ютера і вносить ці відомості. Повідомлень про те, що «ключі» були викрадені чи про те, що ними користується хтось інший, до Міністерства юстиції не надходило.

Якби вони надходили, то ми маємо повноваження звертатися до ДП «НАІС», і ДП «НАІС» відповідно блокувало б такі «ключі».

Яким чином після деокупації відновлювався доступ реєстраторам?

Доступ відновлювався не безпосередньо якомусь конкретному реєстратору, а на проведення реєстраційних дій у зв'язку з деокупацією – на всю деокуповану територію. Тобто всі ті, хто мали можливість, ті, хто виявив таке бажання, могли звернутися до Міністерства юстиції, сказати, що є відповідними працівниками Центру надання адміністративних послуг або органу місцевого самоврядування, і відповідно, знаходяться на деокупованій території і просять поновити доступ.

Бували і такі випадки, коли державний реєстратор звертався з території, яка була деокупована, але ще не надано доступ до державного реєстру. У такому випадку йому відмовляли і пропонували очікувати того моменту, коли територія буде офіційно визнана як деокупована.

У нас таке було минулої осені на Харківщині, коли дуже швидко відбувалося звільнення Харківщини, відповідно, державні реєстратори поверталися, і вже хотіли проводити реєстраційні дії, бо був запит від громадян.

Цікавий момент – коли повертається мирне життя на наші деокуповані території, попит у необхідності проведення юридично значущих дій виникає буквально на першому-другому тижні після того, як територія була деокупована, що свідчить про бажання наших людей відразу бути в правовому полі нашої Держави!

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.