Кабмин ограничил количество чиновников, которых могут командировать за границу на работу в международные организации

Кабмин ограничил 15 лицами предельную численность государственных служащих, которые могут находиться в служебной командировке за счет средств государственного бюджета в соответствии с Порядком направления государственных служащих в служебную командировку за границу на работу в секретариаты международных организаций и представительств международных организаций в других странах.

Соответствующее решение закреплено постановлением Правительства от 22 августа 2023 г. № 898 «Некоторые вопросы направления государственных служащих в служебную командировку за границу на работу в секретариаты международных организаций и представительств международных организаций в других странах».

Этим постановлением утверждены также:

• Порядок направления государственных служащих в служебную командировку за границу на работу в секретариаты международных организаций и представительств международных организаций в других странах;
• Порядок отнесения должностей в секретариатах международных организаций, представительствах международных организаций в других странах в соответствующие должности дипломатической службы в зарубежных дипломатических учреждениях Украины.

МИД должен оценить целесообразность направления в такие командировки. Также МИД обеспечивает возмещение расходов, связанных с направлением в командировку и содержанием государственных служащих за пределами Украины за счет и в пределах расходов, предусмотренных в Государственном бюджете Украины на соответствующий год на функционирование зарубежных дипломатических учреждений Украины.

Центральные органы исполнительной власти, другие заинтересованные государственные органы, государственные служащие которых направлены за границу на работу в секретариаты международных организаций и представительств международных организаций в других странах, осуществляют выплату заработной платы этим государственным служащим за счет и в пределах расходов, предусмотренных на содержание соответствующего органа.

Ниже приводим соответствующие порядки, утвержденные КМУ.

Порядок направлення державних службовців у службове відрядження
за кордон на роботу до секретаріатів міжнародних організацій та представництв міжнародних організацій в інших країнах

1. Цей Порядок визначає механізм направлення у службове відрядження за кордон державних службовців для виконання своїх посадових обов’язків поза межами постійного місця служби, а саме на роботу до секретаріатів міжнародних організацій та представництв міжнародних організацій в інших країнах строком більше ніж 60 днів протягом одного календарного року (далі — відрядження) відповідно до статті 42 Закону України “Про державну службу”, статті 22 Закону України “Про дипломатичну службу”, а також здійснення за рахунок коштів державного бюджету відшкодування витрат, пов’язаних з направленням у відрядження.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) міжнародна організація — утворена на основі міжнародного договору міжнародна міжурядова організація, її спеціалізовані установи та інституції, які мають статус юридичної особи;

2) секретаріат міжнародної організації — постійно діючий адміністративний орган міжнародної організації, який розміщується у штаб-квартирі міжнародної організації;

3) представництво міжнародної організації в інших країнах — постійно діючий або тимчасово утворений допоміжний орган міжнародної організації, офіційно зареєстрований та акредитований у відповідній країні (зокрема її відділення, офіс, місія);

4) уповноважений державний орган — державний орган, уповноважений забезпечувати співробітництво з відповідною міжнародною організацією згідно з актами законодавства.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про державну службу” та “Про дипломатичну службу”.

3. Відрядження здійснюється з метою покращення взаємодії між відповідними міжнародними організаціями та державними органами, підвищення ефективності професійної діяльності, отримання державним службовцем під час виконання своїх посадових обов’язків практичних навичок та спеціального досвіду роботи, необхідність в яких визначена відповідним державним органом, а також сприяння відстоюванню національних інтересів України.

Направлення у відрядження здійснюється з урахуванням основних засад зовнішньої політики України, визначених законодавством.

4. Направлення у відрядження може здійснюватися за рахунок коштів міжнародної організації (зокрема за квотою України) або коштів державного бюджету.

За рахунок коштів державного бюджету можуть направлятися державні службовці у відрядження на роботу до секретаріатів міжнародних організацій та представництв міжнародних організацій в інших країнах на посадах, які пропонуються такими організаціями для заповнення міжнародним персоналом на умовах фінансування їх утримання за рахунок коштів державного бюджету країни громадянства державних службовців, про що відповідна міжнародна організація чи її представництво в іншій країні має офіційно поінформувати Українську Сторону.

5. Направлення державних службовців у відрядження здійснюється за такими етапами:

1) визначення доцільності направлення державного службовця у відрядження до секретаріату міжнародної організації чи представництва міжнародної організації в іншій країні;

2) здійснення заходів щодо фінансування за рахунок коштів державного бюджету витрат, пов’язаних з відрядженням та утриманням державного службовця;

3) проведення відбору кандидатів серед державних службовців для направлення у відрядження;

4) документальне оформлення направлення державного службовця у відрядження.

6. З метою визначення доцільності направлення державного службовця у відрядження до секретаріату міжнародної організації чи представництва міжнародної організації в іншій країні уповноважений державний орган або закордонна дипломатична установа України після отримання інформації про вакантні посади вносить обґрунтоване подання за підписом керівника відповідного державного органу на розгляд МЗС. Подання повинно містити інформацію про потребу державного органу в такому направленні, а також про відповідність направлення державного службовця у відрядження до секретаріату відповідної міжнародної організації чи представництва міжнародної організації в іншій країні основним засадам зовнішньої політики України.
7. МЗС є розпорядником бюджетних коштів для фінансування витрат, пов’язаних з направленням у відрядження, та здійснення компенсаційних виплат у разі, коли таке фінансування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З метою формування в установленому порядку бюджетного запиту МЗС узагальнює пропозиції державних органів, закордонних дипломатичних установ України та міжнародних організацій щодо направлення державних службовців у відрядження на відповідний рік. Зазначені пропозиції, які повинні включати найменування міжнародної організації чи її представництва в іншій країні, посад, які планується обійняти державними службовцями, та строки їх відрядження, надсилаються до МЗС до 10 січня року, що передує року відрядження, з урахуванням трирічного бюджетного планування.

Під час формування бюджетного запиту враховуються орієнтовні видатки, передбачені пунктом 14 цього Порядку.

8. Порядок проведення відбору кандидатів серед державних службовців (крім дипломатичних службовців) для направлення у відрядження визначається керівником державної служби уповноваженого державного органу.

Визначення кандидата з числа дипломатичних службовців на заміщення вакантної посади в секретаріаті міжнародної організації чи представництві міжнародної організації в іншій країні здійснюється відповідно до порядку ротації посадових осіб дипломатичної служби в органах дипломатичної служби, визначеного МЗС.

Кандидати на направлення у відрядження повинні відповідати вимогам до осіб, які претендують на вступ на дипломатичну службу, встановленим статтею 13 Закону України “Про дипломатичну службу”, а також у разі наявності вимогам до професійної компетентності, передбаченим правилами відповідної міжнародної організації.

9. Керівник державної служби уповноваженого державного органу з метою документального оформлення відрядження надсилає до МЗС подання з інформацією про державного службовця, кандидатура якого пропонується для направлення у відрядження. До подання додаються документи, які підтверджують володіння державним службовцем іноземними мовами в обсязі, необхідному для виконання посадових обов’язків, а також про стан здоров’я, який дозволяє бути направленим у відрядження до відповідної країни строком не менше одного року.

Державний службовець направляється у відрядження згідно з наказом керівника державної служби відповідного уповноваженого державного органу після погодження його кандидатури МЗС.

Направлення державних службовців у відрядження здійснюється за наявності письмового запрошення або згоди відповідної міжнародної організації чи представництва міжнародної організації в іншій країні, які мають бути отримані дипломатичними каналами.

У разі необхідності за зверненням керівника державної служби уповноваженого державного органу до МЗС перед відрядженням державний службовець може бути направлений для підвищення професійної компетентності до закладу післядипломної освіти, що належить до сфери управління МЗС.

Засвідчена копія наказу про направлення державного службовця у відрядження надсилається до МЗС. У разі коли направлення у відрядження здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, МЗС після отримання копії наказу про направлення державного службовця у відрядження оформлюється наказ щодо відшкодування витрат, пов’язаних з направленням у відрядження, та здійснення інших компенсаційних виплат відповідно до пункту 14 цього Порядку.

Державному службовцю, який направляється у відрядження, оформлюється дипломатичний паспорт як дипломатичному службовцю, направленому за кордон на роботу до секретаріату міжнародної організації чи представництва міжнародної організації в іншій країні.

1. Державний службовець направляється у відрядження на строк, який визначений за погодженням з міжнародною організацією чи її представництвом в іншій країні та який становить до трьох років.

За пропозицією відповідної міжнародної організації чи її представництва в іншій країні строк відрядження може бути продовжено до чотирьох років. Така пропозиція повинна бути додатково обґрунтована державним органом, який направив державного службовця, та погоджена МЗС з урахуванням фінансових можливостей.

1. Державний службовець, направлений у відрядження, може бути достроково відкликаний у разі:

1) службової необхідності, зокрема у разі звільнення на підставі згідно з пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу”;

2) істотного погіршення стану здоров’я, що унеможливлює подальше перебування у відрядженні;

3) вчинення державним службовцем або членами його сім’ї дій, що можуть призвести до негативних наслідків, зокрема для іміджу України за кордоном, у разі подальшого перебування у відрядженні.

2. Державні службовці, направлені у відрядження, виконують свої безпосередні посадові обов’язки у секретаріатах міжнародних організацій чи представництвах міжнародних організацій в інших країнах, до яких вони відряджаються, відповідно до кодексу поведінки та внутрішніх правил про персонал таких міжнародних організацій чи їх представництв.
3. На державних службовців у період відрядження поширюються обмеження, встановлені Законами України “Про державну службу” та “Про запобігання корупції”.

Державні службовці у період відрядження зобов’язані поважати закони, правила і традиції країни перебування, гідно представляти Україну.

Державні службовці під час відрядження користуються привілеями та імунітетами відповідно до міжнародних договорів, що визначають обсяг таких привілеїв та імунітетів.

4. За державним службовцем на весь період відрядження зберігаються його посада та заробітна плата (що виплачується відповідним державним органом), а також право на використання відпусток відповідно до нормативно-правових актів та з урахуванням правил про персонал відповідної міжнародної організації.

У разі коли направлення у відрядження здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, державному службовцю відшкодовуються компенсаційні виплати у зв’язку з відрядженням на умовах та в порядку, передбачених для працівників дипломатичної служби, направлених у довготермінове відрядження до закордонних дипломатичних установ України, відповідно до Закону України “Про дипломатичну службу” та інших актів законодавства.

Соціальне та медичне забезпечення державних службовців, направлених у відрядження за рахунок коштів державного бюджету, визначається в порядку, передбаченому статтею 34 Закону України “Про дипломатичну службу”.

У разі коли правилами міжнародної організації передбачено повну або часткову виплату державному службовцю за рахунок міжнародної організації витрат, пов’язаних з направленням у відрядження, чи інші компенсаційні виплати, за рахунок державного бюджету сплачуються кошти у розмірі, що не перевищує видатки, передбачені цим пунктом, з урахуванням фінансування за рахунок міжнародної організації.

Закордонна дипломатична установа України, до зони відповідальності якої належить міжнародна організація чи її представництво в іншій країні, на роботу до якої направляється державний службовець, забезпечує за рахунок коштів державного бюджету здійснення оплати витрат, пов’язаних з направленням у відрядження, за посадою відповідно до Порядку віднесення посад у секретаріатах міжнародних організацій, представництвах міжнародних організацій в інших країнах до відповідних посад дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України. Розмір таких виплат визначається на рівні, передбаченому для аналогічної посади дипломатичних службовців такої закордонної дипломатичної установи України.

5. У разі неможливості збереження посади, за якою державного службовця направлено у відрядження, через скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізацію державного органу суб’єкт призначення або керівник державної служби відповідного уповноваженого державного органу попереджає державного службовця у порядку, визначеному частиною третьою статті 87 Закону України “Про державну службу”, про наступне звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу” та одночасно з таким попередженням пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Дипломатичним службовцям після завершення відрядження надається посада в системі органів дипломатичної служби в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 18 Закону України “Про дипломатичну службу”.

6. Період роботи під час відрядження зараховується до стажу державної служби відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 Закону України “Про державну службу”.

ПОРЯДОК
віднесення посад у секретаріатах міжнародних організацій, представництвах міжнародних організацій в інших країнах до відповідних посад дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України

1. Цей Порядок визначає механізм віднесення посад у секретаріатах міжнародних організацій, представництвах міжнародних організацій в інших країнах до відповідних посад дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України з метою визначення рівня виплати коштів, пов’язаних із направленням державних службовців у службове відрядження за кордон на роботу до секретаріатів міжнародних організацій та представництв міжнародних організацій в інших країнах відповідно до статті 42 Закону України “Про державну службу” та частини третьої
   статті 22 Закону України “Про дипломатичну службу”.
2. Віднесення посад у секретаріатах міжнародних організацій, представництвах міжнародних організацій в інших країнах до відповідних посад дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України здійснюється МЗС під час оформлення наказу щодо відшкодування витрат та надання інших компенсацій у зв’язку з направленням у відрядження відповідно до Порядку направлення державних службовців у службове відрядження за кордон на роботу до секретаріатів міжнародних організацій та представництв міжнародних організацій в інших країнах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 898.

Таке віднесення здійснюється на підставі офіційної інформації, отриманої від відповідної міжнародної організації державним органом, уповноваженим забезпечувати співробітництво з відповідною організацією згідно з нормативно-правовими актами України, МЗС або закордонними дипломатичними установами України.

3. Залежно від спорідненості характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей, які вимагаються для посад у секретаріатах міжнародних організацій, представництвах міжнародних організацій в інших країнах, ці посади відносяться до таких посад дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України:

посади, еквівалентні рівню посад D-1 та вище у секретаріаті Організації Об’єднаних Націй або рівню посад А-5 та вище у секретаріаті Ради Європи, зокрема посади керівників секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах, а також спеціальних посланників таких керівників, — Представник України при міжнародній організації;

посади, еквівалентні рівню посад Р-5 у секретаріаті Організації Об’єднаних Націй, рівню посад S-4 у секретаріаті Організації з безпеки
і співробітництва в Європі або рівню посад А-4 у секретаріаті Ради Європи, зокрема посади заступників керівників секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах, — заступник Представника України при міжнародній організації;

посади, еквівалентні рівню посад Р-4 у секретаріаті Організації Об’єднаних Націй, рівню посад S-3 у секретаріаті Організації з безпеки
і співробітництва в Європі або рівню посад А-3 у секретаріаті Ради Європи, зокрема інші посади, що передбачають виконання керівних функцій секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах, — радник;

інші посади (зокрема спеціалісти, експерти, помічники), що не передбачають виконання керівних функцій секретаріатів міжнародних організацій, представництв міжнародних організацій в інших країнах, — перший секретар.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.