НКРЭКУ имеет право одновременно налагать штраф и выдвигать требования по устранению нарушений на рынке электрической энергии: позиция ВС

Верховный Суд в составе Кассационного административного суда пересмотрел в кассационном порядке дело по иску Акционерного общества к Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг о признании противоправным и отмене постановления.

У цій справі Товариство оскаржувало постанову відповідача про накладення штрафу за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили. При цьому суд першої інстанції вказав на те, що позивач не допустив порушень, які слугували підставою для прийняття спірної постанови НКРЕКП.

Водночас, із зазначеними мотивами не погодився суд апеляційної інстанції, який вказав, що підставою для задоволення позову є те, що рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, має оформлюватися розпорядженням, а не постановою, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

Крім того, суд апеляційної інстанції на підставі статей 7 та 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дійшов висновку, що НКРЕКП порушила встановлений порядок накладення штрафу, оскільки застосувала його одночасно з вимогою усунути виявлені порушення законодавства. Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, положеннями вищезазначених норм визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, фінансові та адміністративні санкції до суб`єкта господарювання не застосовуються.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Регулятора, скасував постанову суду апеляційної інстанції у частині визнання протиправним та скасування пункту 1 резолютивної частини спірної постанови, яким до Товариства застосовано штрафну санкція, та направив у цій частині справу на новий розгляд до апеляційного адміністративного суду; в іншій частині постанову цього суду залишив без змін.

Суд виходив з того, що згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають, зокрема у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин вимоги Закону, який не підлягає застосуванню.

Водночас, Суд вказав, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення частини дев`ятої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якої рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, частиною одинадцятою статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та/або законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

Аналогічні положення містяться у статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії».

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про передчасність застосування НКРЕКП до Товариства штрафних санкцій у спірній постанові.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не перевірив правильність висновків суду першої інстанції про відсутність у діях Товариства порушень, що стали підставою для застосування до позивача штрафної санкції, тобто не надав правої оцінки на підставі вимог статті 308 КАС України законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Вищезазначене свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції не може вважатися такою, що відповідає вимогам статті 242 КАС України, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме - §3 «Апеляційний розгляд» розділу ІІІ КАС України, зокрема у частині обов`язку суду апеляційної інстанції здійснити апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті, надати відповідь на усі доводи апеляційної скарги, перевірити доведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, встановити відповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також перевірити правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права.

У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого законодавством України не встановлено обмежень щодо застосування Регулятором до суб`єкта господарювання штрафних санкцій за виявлені під час проведеної перевірки порушень з одночасним висуванням вимог щодо усунення таких порушень. Тому, оскільки у цій справі спірні відносини врегульовуються виключно спеціальними законами і у них міститься саме таке регулювання, за яким Регулятор зобов`язаний розглянути питання про накладення штрафу упродовж встановленого законом строку і прийняти відповідне рішення, то відповідно, якщо до моменту прийняття цього рішення ліцензіат усунув порушення закону, то це враховується як пом`якшуюча обставина і, наприклад, замість штрафу НКРЕКП може винести попередження. Водночас, розпорядження про усунення порушень може видаватися разом із постановою; якщо таке розпорядження не виконане, то це є підставою для притягнення до відповідальності у формі нового штрафу і застосування інших заходів, аж до анулювання ліцензії.

Постанова Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №440/496/22 (адміністративне провадження №К/990/9239/23).

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.