Должен ли мужчина предъявить отдельное исковое требование об установлении факта совместного проживания без регистрации брака в случае раздела имущества с женщиной, - позиция Верховного Суда

Непредъявление отдельного искового требования об установлении факта совместного проживания одной семьей без регистрации брака в случае разделения совместного имущества, приобретенного во время совместного проживания женщины и мужчины одной семьей без регистрации брака, не является основанием для отказа в иске о разделе общего имущества супругов. Об этом указала коллегия судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда в постановлении от 16 ноября 2023 года по делу № 757/19682/18-ц.

Обставини справи

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу чоловіка у справі за його позовом до жінки про поділ спільного майна подружжя.

Судами встановлено, що з травня 2006 року позивач почав проживати однією сім’єю з відповідачкою, вести спільне господарство та спільно відпочивати. У 2007 році в них народилась дочка, у 2011 році – народився син, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, у яких батьком зазначено позивача.

У 2010 році жінка уклала договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого набула у власність квартиру та машиномісце. У 2012 році між ТОВ «МАБУСТ» та нею було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого остання набула у власність квартиру.

До позовної заяви позивач додав дві довіреності, згідно з якими він уповноважив жінку на розпорядження його банківськими рахунками.

Нерухоме майно, яке є предметом цього спору, зареєстроване на жінку, однак це майно придбано під час спільного проживання, отже, це майно є їх спільною сумісною власністю.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не звертався з позовною вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, та за відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України, вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам як жінці та чоловікові, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд Верховного Суду постанову апеляційного суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України (стаття 74 СК України в редакції, чинній до 16 січня 2007 року).

Тлумачення статті 74 СК України в редакції, чинній як до, так і з 16 січня 2007 року, свідчить, що для застосування статті 74 СК України законодавцем не передбачено обов’язкового пред’явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу у разі поділу спільного сумісного майна, набутого під час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Тобто, така обставина, як факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, у разі пред’явлення позову про поділ спільного сумісного майна, набутого під час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу, встановлюється під час розгляду такого позову. Також не виключається, що така обставина, як факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнається сторонами.

Верховний Суд акцентував увагу на тому, що непред’явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу у разі поділу спільного сумісного майна, набутого під час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не є підставою для відмови в позові про поділ спільного майна подружжя.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що разом із апеляційною скаргою та поясненнями до апеляційної скарги позивач надав докази на підтвердження факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

При цьому позивач просив визнати причини неподання доказів в суд першої інстанції поважними та дослідити нові докази, посилався на те, що протягом 4 років перебування справи на стадії підготовчого провадження і до судового засідання в жовтні 2022 року жінка не заперечувала своє спільне проживання однією сім’єю з позивачем.

Крім того, в інших судових справах, впродовж років подаючи процесуальні офіційні документи, вона підтверджувала факт її проживання однією сім’єю.

Також суд апеляційної інстанції не врахував, що майно, набуте цими особами за час спільного проживання, належить жінці та чоловікові, які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, на праві спільної сумісної власності.

За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.