Определения следственного судьи о разрешении на проведение НСРД в исключительных случаях могут быть предоставлены и при рассмотрении дела в суде — Верховный Суд

В каждом конкретном случае открытие стороне защиты процессуальных документов, ставших правовым основанием для проведения НСРД, вне временных границ, определенных ст. 290 УПК, суду предстоит выяснить причины такой несвоевременности, установить возможность реализации права стороны защиты на рассмотрение дела в судебном заседании с соблюдением принципа состязательности и обеспечить достаточное время и реальную возможность эффективно осуществлять защиту и приводить во время судебного разбирательства свои аргументы о допустимости доказательств, полученных в результате НСРД. Об этом указал Кассационный уголовный суд в постановлении от 6 мая 2024 года по делу 469/1409/15-к.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватими та виправдав одну особу за ч. 3 ст. 368 КК, а іншу – за ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 368 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв'язку з недоведенням, що в діяннях обвинувачених є склад кримінального правопорушення. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі прокурор не погоджується із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про визнання матеріалів НСРД недопустимими доказами.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ККС вказує, що на противагу обов’язку сторони обвинувачення до моменту направлення обвинувального акта до суду розкрити всі докази, пов’язані зі справою, шляхом надання доступу до матеріалів справи, може виникнути ситуація, за якої надання певних матеріалів на цій стадії є неможливим з огляду на державні інтереси щодо збереження певної інформації в таємниці.

Місцевий суд не врахував, що докази у вигляді результатів НСРД повинні бути відкриті стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК, однак процесуальні документи, в тому числі ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД, у виняткових випадках можуть бути надані й під час розгляду справи в суді.

Невідкриття таких процесуальних документів до моменту передачі кримінального провадження до суду не може бути безумовною підставою для визнання результатів НСРД недопустимими доказами. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення таких процесуальних документів, і їх немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК.

Якщо відповідні документи будуть надані суду, що розглядає кримінальне провадження, суд на основі оцінки доказів у їх сукупності, а також з урахуванням процесуальних підстав для проведення НСРД та з урахуванням позицій сторін, в тому числі позиції сторони захисту, може прийняти рішення про їх допустимість.

Тобто невідкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК документів, які стали приводами і підставами для проведення НСРД, автоматично не вказує про необхідність визнання протоколів за результатами проведення НСРД недопустимими доказами в розумінні ст. 87 КПК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, матеріали провадження щодо обвинувачених надійшли до місцевого суду 8.09.2017. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали апеляційного суду, постанови та доручення), у кримінальному провадженні були розсекречені в листопаді 2017 року, досліджені судом першої інстанції та за клопотанням прокурора долучені в судовому засіданні 15.03.2018 до матеріалів кримінального провадження, і у цьому ж судовому засіданні прокурор заявив клопотання про надання сторонам можливості на ознайомлення з матеріалами, що розсекречені, у задоволенні якого суд відмовив.

Після цього суд першої інстанції неодноразово проводив судові засідання з дослідження доказів та допиту свідків, тобто тривало судове слідство, а сам судовий розгляд закінчився постановленням виправдувального вироку від 29.03.2019, тобто майже через 1 рік після долучення розсекречених матеріалів до матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, у кожному конкретному випадку розкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД, поза часовими межами, визначеними ст.290 КПК, необхідно встановити, що сторона захисту могла реалізувати своє право на розгляд справи в судовому засіданні з дотриманням принципу змагальності. Суд має забезпечити стороні захисту достатній час і реальну можливість ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.

За обставин цього кримінального провадження ККС вважає, що суди фактично не з’ясували причин несвоєчасного відкриття стороні захисту документів, які були підставами для проведення НСРД, а також не врахували часу, який мала в розпорядженні сторона захисту для підготовки аргументів щодо допустимості доказів, та можливостей, щоб підготуватися і скоригувати лінію захисту, починаючи з моменту фактичного відкриття цих документів і до виходу суду до нарадчої кімнати для постановлення остаточного рішення.

Автор: Наталья Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.