Верховная Рада урегулирует выплату зарплаты осужденным на их банковский счет

Верховная Рада готовится внести существенные изменения в Уголовно-исполнительный кодекс относительно привлечения осужденных к труду и ведения хозяйственной деятельности в пенитенциарной системе. Соответствующий законопроект 10157 Комитет ВР по вопросам правовой политики рекомендовал принять во втором чтении и в целом. Он был внесен в Раду еще в октябре 2023 года.

Зміни до Кримінально-виконавчого кодексу

Так, у Кримінально-виконавчому кодексі пропонується передбачити, що засуджені мають право на оплачувану працю згідно із законодавством про працю, цивільним законодавством, з особливостями, визначеними КВК.

У ст. 59 КВК пропонується передбачити, що засуджені до обмеження волі мають право користуватися платіжними картками.

Умови праці засуджених до обмеження волі

У новій редакції пропонується викласти статтю 60 КВК, яка регулює умови праці засуджених до обмеження волі.

А саме передбачити, що засуджені до обмеження волі залучаються до оплачуваної праці на підставі строкового трудового договору або цивільно-правового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, для якої засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг, за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Такі договори погоджуються з адміністрацією виправного центру та повинні містити порядок їх виконання.

Переведення засуджених до обмеження волі на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися ФОП, керівником юрособи за погодженням з адміністрацією виправного центру.

Виплата особам, засудженим до обмеження волі, заробітної плати (винагороди) здійснюється ФОП або юридичною особою на банківський поточний рахунок установи за місцем відбування покарання після утримання податків, зборів.

Засудженим належить зараховувати на їх банківський поточний рахунок незалежно від усіх відрахувань не менш як 75% від загальної суми їх заробітної плати (винагороди), що лишилася після утримань податків, зборів, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами – не менш як 50%.

Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.

До цих робіт засуджені до обмеження волі, які залучені до оплачуваної праці, залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на 2 години на день.

Засуджені до обмеження волі, які не залучені до оплачуваної праці, залучаються в порядку черговості до таких робіт не більш як на 4 години на день.

При виплаті засудженому заробітної плати (винагороди) ФОП або юридична особа, для якої засуджені до обмеження волі здійснюють виконання робіт чи надання послуг (крім випадків виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру з неприбутковими організаціями), відраховує виправному центру 25% від загальної суми заробітної плати (винагороди) засудженого, що лишилася після утримань податків, зборів.

Засуджені до обмеження волі, які не допускають порушень встановленого порядку виконання покарання у виді обмеження волі, після відбуття 3 місяців строку покарання можуть працювати поза межами виправного центру та проживати у спеціально обладнаних жилих приміщеннях за умови забезпечення належного нагляду за ними персоналом виправного центру, створення необхідних матеріально-побутових умов, що відповідають правилам санітарії та гігієни, а також проведення соціально-виховної роботи з ними.

Засудженим до обмеження волі надається відпустка без збереження зарплати.

У статті 60-1 КВК пропонується встановити, що засуджені до обмеження волі, залучені до праці за строковим трудовим договором або цивільно-правовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Також КВК пропонується доповнити статтями 60-2 – 60-4 такого змісту.

Стаття 60-2. Залучення засуджених до обмеження волі до праці у період дії воєнного стану

У період дії воєнного стану засуджені до обмеження волі можуть працювати виключно на територіях, на яких не ведуться бойові дії. Порядок забезпечення нагляду за засудженими до обмеження волі, які працюють за межами виправного центру у період дії воєнного стану, встановлюється ДКВС.

Стаття 60-3. Умови зарахування коштів засудженим до обмеження волі

Заробітна плата (винагорода), пенсія, державні виплати, інші доходи засудженого до обмеження волі не пізніше 10 робочих днів з моменту нарахування зараховуються на банківський поточний рахунок установи за місцем відбування покарання засудженого. Після здійснення відрахувань, протягом 3-х робочих днів кошти зараховуються на банківський поточний рахунок засудженого.

Стаття 60-4. Залучення засуджених до обмеження волі до робіт з господарського обслуговування

Осіб, засуджених до обмеження волі, може бути за їхньою згодою залучено до робіт з господарського обслуговування у виправному центрі. Засуджені залучаються до робіт з господарського обслуговування на підставі строкового трудового договору. Оплата праці таких засуджених здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Кількість засуджених, залучених до робіт з господарського обслуговування, становить не більше 5% планового наповнення виправного центру

Порядок визначення кількості засуджених, залучених до робіт з господарського обслуговування, встановлюється ДКВС.

Залучення засуджених до виконання робіт з господарського обслуговування проводиться за наказом начальника виправного центру за наявності письмової згоди засуджених.

У новій редакції пропонується викласти статтю 62, яка регулюватиме обов'язки фізичної особи – підприємця, юридичної особи за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

Так, ФОП, керівник юридичної особи за місцем роботи засуджених до обмеження волі зобов'язаний забезпечити їх залучення до праці з урахуванням стану здоров'я та, за можливості, спеціальності, організувати первинну професійну підготовку і створити необхідні побутові умови.

Про запізнення засудженого до обмеження волі на роботу та його відсутність на роботі з невідомих причин ФОП, керівник юридичної особи зобов'язаний негайно повідомити адміністрацію виправного центру.

Фізична особа – підприємець, керівник юридичної особи, де працюють засуджені до обмеження волі, зобов’язаний звільнити їх з роботи у таких випадках:

• звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених КК;
• переведення засудженого на роботу на інше підприємство, в установу чи організацію або для подальшого відбування покарання до іншого виправного центру;
• набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі;
• неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я;
• закінчення строкового трудового договору.

У статті 65 уточнено, що з особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі, адміністрацією виправного центру, а також ФОП, юридичною особою, де працюють засуджені, і громадськими організаціями проводиться соціально-виховна робота.

У новій редакції пропонується викласти статті 89 і 93 КВК.

Стаття 89. Залучення засуджених до позбавлення волі до робіт з господарського обслуговування

Осіб, засуджених до позбавлення волі за нетяжкі чи тяжкі злочини, може бути за їхньою згодою залишено у слідчому ізоляторі чи направлено у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування.

Особи, засуджені до позбавлення волі, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального або середнього рівня безпеки, залучаються до робіт з господарського обслуговування у цих колоніях.

Засуджені залучаються до робіт з господарського обслуговування на підставі строкового трудового договору. Оплата праці таких засуджених здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Кількість засуджених, залучених до робіт з господарського обслуговування, становить не більше 5% планового наповнення слідчого ізолятора або виправної колонії.

Порядок визначення кількості засуджених, залучених до робіт з господарського обслуговування, встановлюється ДКВС.

Залучення засуджених до робіт з господарського обслуговування проводиться за наказом начальника слідчого ізолятора або виправної колонії за наявності письмової згоди засуджених

Направлення засуджених для виконання робіт з господарського обслуговування у виправну колонію максимального рівня безпеки проводиться за наказом ДКВС, за наявності письмової згоди засуджених.

Засуджені, які залишені в слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для виконання робіт з господарського обслуговування, тримаються ізольовано від інших осіб на умовах, передбачених КВК для виправних колоній відповідного рівня безпеки.

Стаття 93. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії

Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його місця проживання до засудження або місця постійного проживання родичів засудженого, крім періоду дії воєнного стану та протягом 2 років після його припинення або скасування.

Засуджений до позбавлення волі, переданий в Україну для відбування покарання, а також засуджений до позбавлення волі, стосовно якого компетентним органом іноземної держави було прийнято рішення про його видачу в Україну (екстрадицію) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, відбувають строк покарання у виправній чи виховній колонії, що включена до переліку, визначеного ДКВС, відповідно до абзацу 2 ч. 1 статті 86 КВК.

Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії.

У період дії воєнного стану та протягом 2 років після його припинення або скасування переведення засудженого для подальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається у разі залучення його до праці. Порядок переведення засуджених визначається ДКВС.

У ч. 2 статті 99 пропонується встановити, що у дільниці соціальної реабілітації засуджені можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери, мобільні телефони та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грошима без обмеження (наразі ця норма передбачає, що у дільниці соціальної реабілітації засуджені «можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження»).

У статті 102 уточнити, що режим у колоніях створює умови для праці засуджених, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, соціально-виховної роботи та громадського впливу.

У статті 107 КВК пропонується встановити, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції користуватися платіжними картками.

У статті 112 КВК уточнять, що порядок одержання посилок (передач) і бандеролей, а також перелік предметів, заборонених до одержання засудженими, встановлюються ДКВС.

У статті 114 уточнюється, що одержані за переказами гроші зараховуються на банківський поточний рахунок засудженого (замість «одержані за переказами гроші зараховуються на особовий рахунок засудженого»).

Статтю 118, яка регулює залучення засуджених до позбавлення волі до праці, пропонується викласти у новій редакції.

Так, засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі строкового трудового договору або цивільно-правового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, для якої засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг.

Такі договори погоджуються з адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов’язана створювати умови для праці засуджених до позбавлення волі за строковими трудовими договорами або цивільно-правовими договорами.

Засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Засудженим до позбавлення волі, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особам з інвалідністю першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, вагітним жінкам, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням у порядку, встановленому законодавством про охорону праці та законодавством у сфері охорони здоров’я. Перелік робіт і посад, на яких забороняється використовувати засуджених до позбавлення волі, визначається нормативно-правовими актами ДКВС.

Засуджені до позбавлення волі не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів.

Засуджені до позбавлення волі можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Засуджені до позбавлення волі, які не залучені до оплачуваної праці, залучаються в порядку черговості до таких робіт не більш як на чотири години на день.

Порядок забезпечення охорони та нагляду за засудженими до позбавлення волі, які працюють за межами колонії, а також їх переміщення на роботу за межі колонії встановлюється ДКВС.

При виплаті засудженому заробітної плати (винагороди) фізична особа – підприємець або юридична особа, для якої засуджені до позбавлення волі здійснюють виконання робіт чи надання послуг (крім випадків виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру з неприбутковими організаціями), відраховує виправній колонії двадцять п'ять відсотків від загальної суми заробітної плати (винагороди) засудженого, що лишилася після утримань, передбачених частиною другою статті 120 КВК.

Засуджені, які тримаються у виправній колонії мінімального рівня безпеки або дільниці соціальної реабілітації та працюють поза їх межами, можуть проживати у спеціально обладнаних жилих приміщеннях за межами колонії або дільниці, за умови забезпечення охорони та нагляду за ними, створення необхідних матеріально-побутових умов, що відповідають правилам санітарії та гігієни, а також проведення соціально-виховної роботи з ними.

Залучення засуджених до позбавлення волі до праці у період воєнного стану

Також КВК пропонується доповнити новою статтею 118-1 «Залучення засуджених до позбавлення волі до праці у період воєнного стану».

Відповідно до неї у період дії воєнного стану засуджені до позбавлення волі можуть працювати виключно на територіях, на яких не ведуться бойові дії. Порядок забезпечення охорони та нагляду за засудженими до позбавлення волі, які працюють за межами установи у період дії воєнного стану, встановлюється ДКВС.

У новій редакції пропонується викласти статті 119 і 120 КВК.

Стаття 119. Умови праці засуджених до позбавлення волі

Для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, робочий тиждень не може перевищувати норму тривалості робочого часу, встановленого законодавством про працю. Місце та вид роботи, час початку та закінчення роботи (зміни) визначаються відповідними строковими трудовими договорами за погодженням з адміністрацією колонії з урахуванням вимог режиму.

Умови праці засуджених до позбавлення волі, які працюють за цивільно-правовими договорами, визначаються цими договорами за погодженням з адміністрацією колонії з урахуванням вимог режиму.

З урахуванням характеру виконуваних засудженим до позбавлення волі робіт допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Праця засуджених до позбавлення волі організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю. 4. Засудженим до позбавлення волі надається відпустка без збереження заробітної плати.

Стаття 120. Оплата праці засуджених до позбавлення волі

Оплата праці засуджених до позбавлення волі, які працюють за строковими трудовими договорами, здійснюється відповідно до законодавства про оплату праці. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються ДКВС. Сума винагороди засудженим до позбавлення волі, які працюють за цивільно-правовим договором, визначається умовами цього договору.

Виплата особам, засудженим до позбавлення волі, заробітної плати (винагороди) здійснюється фізичною особою – підприємцем або юридичною особою на банківський поточний рахунок установи за місцем відбування покарання після утримання податків, зборів.

У виправних колоніях на банківський поточний рахунок засуджених до позбавлення волі, які залучаються до праці за строковими трудовими договорами та цивільно-правовими договорами, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як 50% від загальної суми їх заробітної плати (винагороди), що лишилася після утримань, передбачених частиною другою цієї статті, а засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами – не менш як 25%.

Уточнено назву статті 121 КВК «Відрахування із заробітної плати (винагороди) або іншого доходу засуджених до позбавлення волі».

У статті 122 уточнюється, що засуджені до позбавлення волі, залучені до праці за строковими трудовими договорами або цивільно-правовими договорами, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Главу 18 КВК пропонується доповнити статтею 122-1 «Умови зарахування коштів засудженим до позбавлення волі».

Відповідно до неї заробітна плата (винагорода), пенсія, державні виплати, інші доходи засудженого до позбавлення волі зараховуються на рахунок установи за місцем відбування покарання засудженого не пізніше 10 робочих днів.

Після здійснення відрахувань, визначених КВК, протягом 3-х робочих днів кошти зараховуються на банківський поточний рахунок засудженого.

В статті 125 уточнено, що для засуджених до позбавлення волі, які не мають робітничої професії, за якою вони можуть бути працевлаштовані, надається можливість підготовки на курсах професійного навчання робітників на виробництві.

Стаття 130 доповнюється ч. 2, відповідно до якої у разі відсутності не знятих або не погашених в установленому законом порядку стягнень, залучення до праці (відпрацювання не менше сорока восьми годин кожного місяця протягом року на умовах, визначених ч. 5 статті 118 КВК, або залучення до оплачуваної праці кожного місяця протягом року) після відбуття не менше половини строку покарання до засуджених, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, може застосовуватися заохочення у виді надання тривалого побачення з близькими родичами за межами виправної колонії тривалістю до 2 діб у межах населеного пункту, де розташована колонія.

Порядок застосування заохочення у виді надання тривалого побачення з близькими родичами за межами виправної колонії та здійснення контролю за засудженими під час надання такого побачення визначається ДКВС.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.