Суд инфо

Злочини проти здоров’я населення: правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності

11:15, 16 мая 2019

Об’єднана палата ККС зробила новий висновок щодо застосування норми права.

Злочини проти здоров’я населення: правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Об’єднана палата ККС зробила новий висновок щодо застосування норми права. Про це повідомляє суддя ВП ВС Наталя Антонюк на своїй сторінці у Facebook.

У кримінальних провадженнях щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів проти здоров’я населення, самі собою факти перебування вказаних осіб на спеціальних обліках й на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» не можуть автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого (засудженого) через фізичні чи психічні вади повною мірою реалізувати свої права, а отже, і про обов’язковість участі захисника в аспекті п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК. При здійсненні судового провадження питання про залучення захисника необхідно вирішувати виходячи з конкретних обставин справи з урахуванням установлених характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров’я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо.

У цій справі є важлива позиція щодо звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 309 КК:

Що стосується правозастосування ч. 4 ст. 309 КК, то при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, суд має з’ясувати не тільки те, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, але й те, чи добровільно, а не вимушено вона звернулася до лікувального закладу та розпочала лікування, і чи дійсно така особа ставить за мету вилікуватись, а не ухилитись у згаданий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв’язку з викриттям її участі у злочині, таке звернення в юридичному розумінні вважається не добровільним, а вимушеним. У випадку, якщо особа вчинила дії, передбачені ч. 2 або ч. 3 ст. 309 КК, її звільнення на згаданій підставі закон не допускає.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 213/1425/17 (провадження №51-7003кмо18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що непритягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду: позиція ВС КГС.

Крім того, державні службовці, які допускають порушення вимог про суміщення посад, можуть бути притягнені до відповідальності за корупційні порушення.