У середу, 3 червня, Вищим антикорупційним судом ухвалено виправдувальний вирок у справі за обвинуваченням судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у неподанні декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2015 - 2018 роки.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднила коментар щодо рішення ВАКС.
Зазначається, що неподання обвинуваченим відповідних декларацій мотивовано небажанням оформлювати електронний цифровий підпис та подавати відповідну декларацію у електронній формі, оскільки на його переконання закріплені законом особисті немайнові права громадянина є превалюючими.
Крім того, у своїх показаннях обвинувачений пояснив небажання працювати із цифровим підписом можливістю викрадення інформації з електронних систем представниками іноземних спецслужб, зокрема ФСБ.
Слід наголосити, що порядок подачі декларації виключно у електронній формі із застосуванням засобів електронної ідентифікації чітко визначений у національному законодавстві, в тому числі що регулює питання електронного документообігу та електронні довірчі послуги. Про вказане колишньому судді було достовірно відомо із повідомлень НАЗК, Мінюсту, уповноваженого Верховної Ради з прав людини, апарату Апеляційного суду Дніпропетровської області та рішення ВККС про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Обов’язок подачі електронних декларацій стосується виключно осіб, що перебувають на публічній службі, та є одним із основних антикорупційних заходів, визначеним Законом України «Про запобігання корупції».
На переконання сторони обвинувачення висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №806/3265/17 не можуть застосовуватися у вказаному провадженні, оскільки вони стосуються співставлення пропорційності втручання в релігійні права громадян (не публічних діячів) при отриманні ними паспорта громадянина України без безконтактного електронного носія, що містить відцифровані персональні данні особи.
Принциповою відмінністю у справі щодо судді Апеляційного суду Дніпропетровської області є саме відсутність релігійних мотивів та наявність обов’язку, пов’язаного із публічною діяльністю.
Так, у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Видавничий дім «Аксель Шпрінгер» проти Німеччини»), а також рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2рп/2012 (справа щодо офіційного тлумачення положень ч. ч. 1, 2 ст. 32, ч.ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України) закріплено, що перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження, в той час як приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, то публічних осіб така норма не стосується.
У справі «Випич проти Польщі» ЄСПЛ зазначав, що обов`язок подати декларацію з її подальшим оприлюдненням у вільному доступі в Інтернет є пропорційним легітимному інтересу громадськості, який полягає в дієвому та простому доступі громадян до інформації про фінансовий та майновий стан службовців.
Прокурором на всіх стадіях провадження вживалися заходи для співставлення пропорційності втручання у особисту сферу обвинуваченого, як публічного діяча, та суспільного інтересу. Разом з тим, на думку сторони обвинувачення, екссуддя не зміг пояснити навіть яке право порушується електронним декларуванням, а відповідно і в чому полягає неспівмірність втручання в особисту сферу на противагу суспільному інтересу щодо запобігання корупції.
У САП вважають, що незгода з окремими положеннями закону не є поважною причиною виняткового характеру для неподання декларацій та не усуває суспільно небезпечного характеру цього діяння.
Зазначене ж твердження про виконання обов’язку шляхом направлення до НАЗК сканованого файлу не може вважатися виконанням обов’язку, оскільки не затверджений відповідними засобами електронної ідентифікації (ЕЦП) файл взагалі не може вважатися документом.
Із вироком Антикорупційного суду Спеціалізована антикорупційна прокуратура незгодна та всі викладені доводи будуть відображені у апеляційній скарзі.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що Вищий антикорупційний суд визнав невинуватим колишнього суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області у пред’явленому обвинуваченні за ст. 366-1 КК України та виправдав.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.