Критерії оцінки ефективності засобів правового захисту: важлива постанова ЄСПЛ

Емігранти не мали доступу до засобів правового захисту, за допомогою яких можна було б оскаржити рішення про їх висилку та продовження їх тримання під вартою. Вони розуміли лише мову фарсі і не мали адвокатів для надання їм допомоги. Такі порушення ч. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод виявив ЄСПЛ у справі «O.S.A. і інші проти Греції» (заява №39065/16), передає ECHR: Ukrainian Aspect.

Четверо громадян Афганістану з сім’ями прибули на Хіос. Їх заарештували і розмістили в центрі для прийому, ідентифікації та реєстрації мігрантів. Того ж дня начальник поліції острову видав наказ про взяття заявників під варту. Через три дні він видав наказ про їх висилку та продовження строку їх тримання під вартою для очікування висилки на максимальний строк до шести місяців.

Рішення, написані грецькою мовою, були вручені емігрантам того ж дня. Але афганці повідомили про свій намір подати заяву про надання притулку лише через два тижні. І за місяць комісар поліції Північних Егейських островів вирішив відкласти висилку заявників до закінчення розгляду їх заяв про надання притулку. Заявникам були видані розписки, які діяли як тимчасові свідоцтва про реєстрацію.

Посилаючись, зокрема, на ч. 4 ст. 5 (право на прийняття рішення без зволікань щодо законності затримання) Конвенції, емігранти звернулися до ЄСПЛ та поскаржилися на те, що вони не мали можливості отримати судове рішення щодо законності їх тримання під вартою.

У Страсбурзі наголосили, що ключовим питанням є наступне: чи могли заявники безперешкодно подати апеляцію того дня, коли були прийняті рішення про їх висилку та продовження строку їх тримання під вартою. У зв’язку з цим в ЄСПЛ зазначили, що громадяни Афганістану розуміли лише мову фарсі, а рішення, вручені їм, були написані грецькою мовою. Крім того, не було зрозуміло, що заявники, яким не була надана допомога адвоката в центрі, мали достатні правові знання для розуміння інформаційної брошури, наданої їм. Зокрема, брошура містила загальний термін «адміністративний суд» без конкретизації, який саме. Але на острові Хіос, на якому перебували заявники, не було адміністративного суду — найближчий знаходився на острові Лесбос. Крім того, заявників не представляв адвокат, який був присутній у центрі, уряд не надавав їм жодних подробиць процедури отримання юридичної допомоги.

Навіть якщо припустити, що засоби правового захисту були ефективними, ЄСПЛ не зрозумів, як заявники могли користуватися ними. Він вважає, що за обставин справи засоби правового захисту, про які йде мова, не були доступні для заявників, тому мало місце порушення ст. 5 § 4.

З урахуванням цього суд постановив, що Греція повинна виплатити кожному з заявників 650 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «O.S.A. і інші проти Греції» (заява №39065/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Омельченки проти України». Суд назвав неприйнятною скаргу двох громадян України щодо права на доступ до правосуддя через відмову національних судів розглядати їхню справу по суті.

Також ми повідомляли, що ЄСПЛ закликав Україну змінити процедуру перегляду довічних вироків. 12 березня суд ухвалив рішення у справі «Пєтухов проти України», в якому визнав, що довічне позбавлення волі осіб суперечить Європейській конвенції з прав людини.