ЄСПЛ закликав Україну змінити процедуру перегляду довічних вироків

12 березня 2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Пєтухов проти України», в якому визнав, що довічне позбавлення волі осіб суперечить Європейській конвенції з прав людини.

У грудні 2004 року суд визнав Володимира Пєтухова винним у вчиненні вбивства та розбійних нападів і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Наразі 46-річний заявник відбуває покарання у виправній колонії.

До Європейського суду з прав людини засуджений позивався уже двічі. У 2010 році ЄСПЛ задовольнив одну його скаргу на відсутність адекватної медичної допомоги під час тримання під вартою і присудив заявнику 8000 євро відшкодування моральної шкоди. Цього разу засуджений звернувся до Суду у Страсбурзі через відсутність в українському законодавстві права на умовно-дострокове звільнення для довічного засуджених. Аргументував він це тим, що порушені його права, встановлені Європейською конвенцією з прав людини.

Вивчивши обставини справи і відповідне національне законодавство, ЄСПЛ визнав, що дійсно мало місце порушення ст. 3 Конвенції (заборона нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження), оскільки заявник не мав перспективи дострокового звільнення і можливості перегляду його довічного ув'язнення.

У рішенні йдеться, що у нашій державі довічно ув’язнені не мають реальної перспективи звільнення. Єдиною процедурою пом'якшення довічного позбавлення волі є помилування Президентом, але ця система є недосконалою і непрозорою, адже відповідна комісія при Президентові України не має обґрунтовувати свою відмову, і її рішення не підлягають оскарженню.

Зокрема, у Положенні про порядок здійснення помилування зазначено: «Особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин». Судді констатували, що в такому формулюванні незрозуміло, про які саме «виняткові випадки» і «надзвичайні обставини» йде мова.

ЄСПЛ ухвалив, що Україна має повністю реформувати систему перегляду довічних вироків. У кожному випадку необхідно вивчати обставини і вирішувати, чи є продовження тримання особи під вартою виправданим і законним. Також ув'язненим слід гарантувати можливість знати, яким чином вони можуть бути дострокового звільнені.

Такий механізм дострокового звільнення вже готовий у проекті закону «Про пенітенціарну систему», залишається прийняти його Верховною Радою. У законопроекті передбачено, що через 10 років відбуття засудженою особою призначеного покарання можливий перегляд покарання. У випадку позитивного рішення довічне позбавлення волі замінюється на 15 років ув’язнення, тобто разом виходить 25 років. Окремо зазначається, що така заміна можлива виключно за умови низького ризику повторних злочинів на підставі детальної оцінки ризиків.

Тепер справу Пєтухова повинен переглянути Верховний Суд, а його рішення має стати прикладом для місцевих судів.

Експерт, доктор публічного права (Франція) Вадим Човган вважає: «Оскільки відповідно до закону рішення Європейського суду є джерелом національного права, на рішення Пєтухова можна посилатися як на норму права і звільняти окремих засуджених довічно. Однак поки не буде змін до Кримінального кодексу, суди будуть боятися це робити. Не в останню чергу через побоювання суспільного гніву, але й через рівень юридичної культури. Вони будуть масово відмовляти у застосуванні рішення Пєтухова, незважаючи на обов'язок це робити. Хоча можливі й судові рішення-винятки: вони будуть найцікавішими з юридичної (і політичної) точки зору».

Користувачі мереж по-різному відреагували на таку новину. В той час, як одні святкують «перемогу верховенства права», інші виказують побоювання на цей рахунок через те, що довічне позбавлення волі призначають як покарання, здебільшого, серійним убивцям і маніякам, яких доцільно ізолювати від соціуму назавжди. Прихильники ж рішення ЄСПЛ протиставляють їм думку, що серед довічно ув’язнених можуть бути безневинно покарані люди, у яких до сьогодні не було і крихти надії на звільнення.