Обмеження доступу до службової інформації: позиція Великої Палати Верховного Суду

Віднесення частини матеріалів дисциплінарного провадження до інформації з обмеженим доступом (службової інформації), не може бути підставою для ненадання можливості ознайомитися з іншими матеріалами, доступ до яких не обмежено відповідно до закону. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу № 9901/589/19.

В цій справі предметом оскарження є протиправність відмови ВРП у задоволенні клопотань позивача про ознайомлення з матеріалами справ за його скаргами стосовно судді районного суду міста Полтави.

Позивач просив надати йому дозвіл на ознайомлення з матеріалами цих справ з можливістю їх копіювання. Листом ВРП було повідомлено, що право на ознайомлення з матеріалами справи надано учасникам дисциплінарної справи. Учасниками дисциплінарної справи є суддя, щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та скаржник.

Крім того, у листі зазначено, що відомості та документи, що містяться в матеріалах стосовно дисциплінарної відповідальності суддів (у тому числі матеріали дисциплінарних проваджень, дисциплінарні скарги, інші звернення, що стали підставою для здійснення ВРП відповідного провадження або розгляду питання в межах визначених законодавством повноважень, пов’язана із цим службова кореспонденція: протоколи, листи, запити тощо), є службовою інформацією.

КАС ВС дійшов висновку про протиправність відмови ВРП у задоволенні клопотання позивача з підстави віднесення всієї інформації до службової.

Нагадаємо, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

• виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
• розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
• шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Разом з тим, до службової відноситься інформація:

• що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
• зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосовані в цій справі правові норми дають підстави для висновку, що інформація за порядком доступу до неї поділяється на відкриту та з обмеженим доступом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. 

Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію. Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації.

Кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов’язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що належність запитуваної інформації до службової на підставі статті 9 Закону № 2939-VІ не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ.

Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі, встановлені шляхом застосування «трискладового тесту», передбаченого частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових, передбачених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI, означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права в подібних відносинах викладений у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 9901/510/18.

Водночас, Велика Палата ВС наголосила, що, зважаючи на рівність сторін дисциплінарного провадження та здійснення такого провадження на засадах змагальності та рівності, особа, яка подає дисциплінарну скаргу, має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження. Доступ до наявної в таких матеріалах інформації (або її частини) може бути обмежено з підстав, прямо передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що визнання розпорядником інформації певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону № 2939-VІ, отже тільки за умови обґрунтування розпорядником підстав, визначених частиною другою статті 6 та частинами першою і другою статті 9 Закону № 2939-VI, віднесення конкретної інформації до службової є правомірним.

Велика Палата Верховного Суду визначила безпідставним посилання ВРП в оскаржуваній відмові про надання запитуваної інформації на віднесення її до службової, оскільки вона не містить висновків про наявність визначених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI передумов для можливості обмеження доступу до запитуваної інформації особи, як скаржника у дисциплінарній справі.

При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність нормативно закріпленого права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження на стадії попереднього вивчення та перевірки дисциплінарної скарги не є підставою для заборони на реалізацію такого права.

Однак, зобов’язуючи ВРП забезпечити можливість ознайомитися з відповідними матеріалами дисциплінарних справ за його скаргами, суд першої інстанції не врахував, що позивач має право знайомитися не з усіма, без виключення, матеріалами, а лише тими, які не містять інформації, що охороняється законом.

На переконання КАС ВС, наведене свідчить, що в діях ВРП наявне відмінне правозастосування одних і тих самих норм Закону № 1798-VIII, що суперечить вимогам правової визначеності та «законних очікувань».

З огляду на викладені вище висновки Велика Палата Верховного Суду вирішила, що рішення КАС ВС слід змінити у резолютивній частині, доповнивши її словами «за винятком інформації, що охороняється законом», а в іншій частині рішення залишити без змін.

Раніше ми розповідали, що ВРП не може використовувати скасування судового рішення як підставу для дисциплінарної відповідальності: рішення ВП ВС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.