Дискреційним є право обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною: КАС ВС

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи  № 826/10085/16.

Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

У зазначеній справі КАС ВС наголосив, що відсутність у підприємств, установ, організацій і громадян спеціального дозволу на користування надрами та належним чином оформлених усіх дозвільних документів не дає права здійснювати видобуток корисних копалин, які є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Держгеонадра України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує термін дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 (далі - Порядок №615).

Згідно з п. 17 Порядку № 615 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі:

• правонаступництва юридичної особи (надрокористувача) у результаті реорганізації;
• зміни особливих умов та інших умов, визначених у дозволі;
• зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів;
• виявлення під час користування надрами  даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів;
• заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менш як 50 відсотків;
• виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.

Пунктом 19 Порядку № 615 передбачено, що підставами для прийняття рішення про відмову в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесення змін до нього є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам законодавства.

Отже, законодавством регламентовано правові підстави для звернення надрокористувача до Державної служби геології та надр України із заявою про внесення змін до раніше виданого йому дозволу на користування надрами та чіткий порядок і строки розгляду зазначеним органом такої заяви, за результатами якого він зобов`язаний прийняти відповідне мотивоване рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Судами встановлено, що листом Державної служби геології та надр України він повернуто позивачу заяву разом із доданими документами та відмовлено відповідно до пункту 15 Порядку № 615. Відповідно до пункту 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт неприйняття за результатом розгляду вказаних заяв позивача відповідного рішенні у формі наказу про внесення змін до дозволу чи відмову у внесенні змін до дозволу, у строк, передбачений пунктом 18 Порядку № 615, а тому Суд не бере до уваги доводи відповідача, що надання відповіді на заяву позивача листом вказує на відсутність бездіяльності з боку відповідача.

Отже, Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині неприйняття у строк, передбачений пунктом 18 Порядку № 615, відповідного рішення згідно з пунктом 25 Порядку № 615.

Верховний Суд звернув увагу, що дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Раніше ми розповідали, що суд вправі зобов’язати орган влади прийняти рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.