ЄСПЛ встановив, коли директор не відповідає за податковий борг компанії

Виконання податкового боргу ліквідованого підприємства поклали на його директора, оскільки аудиторський звіт та матеріали кримінального провадження говорили про те, що той намагався ухилитися від податків. Але через сплив строків притягнення до відповідальності справу закрили, тож вироку так і не було. Про це повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

У нюансах реалізації презумпції невинуватості крізь призму податкових зобов’язань розбирався Європейський суд з прав людини у справі «Агапов проти Росії» (№ 52464/15).

У 2013 році в ході податкової перевірки на підприємстві було виявлено, що компанія ухилялася від сплати податку на додану вартість. Відповідно, було ухвалене рішення про погашення податкової заборгованості, яке в 2015 році підтвердили суди.

Компанія цю заборгованість так і не сплатила, і у цьому ж році була ліквідована та знята з реєстрації.

Кримінальне провадження проти директора підприємства Анатолія Агапова за ознаками ухилення від сплати податків було закрите оскільки сплинули строки притягнення до відповідальності.

Але це не завадило податковим органам подати позов проти заявника про відшкодування збитків. Суди, посилаючись на аудиторський звіт та рішення слідчого 2014 року, визнали його відповідальним за борг своєї компанії зазначивши, зокрема, що він вчинив «протиправні дії із злочинним наміром ухилення від сплати податків».

Спроби оскаржити таке рішення були безуспішними.

Тоді А. Агапов звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст. 6 §2  (презумпція невинуватості) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що в рішенні цивільних судів він був визнаний винним в ухиленні від сплати податків незважаючи на той факт, що він ніколи не був засуджений за такий злочин. Також, посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції він скаржився на те, що рішення про визнання його відповідальним за податкову заборгованість його компанії складало незаконне втручання в його права власності.

Суд у Страсбурзі визнав порушення державою конвенційних гарантій за цими статтями та присудив 688 євро компенсації матеріальної шкоди та 7,8 тис. євро компенсації завданої моральної шкоди.

Із текстом пресрелізу рішення ЄСПЛ у справі «Агапов проти Росії» (№ 52464/15 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Європейський суд з прав людини оцінив вартість невиправданого обшуку в 10 тисяч євро.

Додамо, що ЄСПЛ постановив, чи є покарання судді за критику судової системи порушенням його свободи слова.

Також відомо, чи можна створити політичну партію на релігійній основі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.