Велика Палата ВС відступила від висновку КГС щодо застосування статті 4 закону про судовий збір

14:01, 6 ноября 2020
Вимоги про зобов’язання виконати умови договору поставки та поставити товар, за який була здійснена попередня оплата, мають майновий характер.
Велика Палата ВС відступила від висновку КГС щодо застосування статті 4 закону про судовий збір

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 910/13737/19 відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування статті 4 Закону України «Про судовий збір», визначивши, що позовні вимоги про зобов’язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку та майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» з огляду на розмір грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов. 

Тобто, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позивач звернувся до господарського суду із позовом, у якому просив зобов’язати відповідача виконати умови договору поставки та поставити товар. Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, залишив позов без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру – 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

«Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов», – йдеться у висновку ВС.

Раніше ВП ВС визначила, коли господарський спір вправі завершитись за правилами адміністративного судочинства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
«Очищение судей будет в любом случае», - Зеленский
Loading...
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Ольга Совгиря
    Ольга Совгиря
    заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
  • Таісія Геза
    Таісія Геза
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Віктор Кривенко
    Віктор Кривенко
    суддя Конституційного Суду України
  • Світлана Шаренко
    Світлана Шаренко
    голова Київського районного суду Харкова
  • Володимир Петренко
    Володимир Петренко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
загрузка...