Знищення контрафактного товару як спосіб судового захисту прав інтелектуальної власності: рішення КГС ВС

У справі № 916/3470/19 Компанія звернулася з позовом до Товариства про заборону використовувати позначення, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.

Позов обґрунтовано порушенням Товариством прав Компанії на знак для товарів і послуг (ЗТП) за свідоцтвами України № 170473 та № 14778, а також знаки за свідоцтвами України № 15337 та № 172906, які визнані добре відомими в Україні, оскільки відповідач через Одеську митницю ДФС здійснив спробу ввезення великої партії товарів – балончиків з аерозольними препаратами «AD-50», на яких нанесені позначення, що містять у своєму складі словесні та зображувальні елементи, які схожі настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками Компанії.

Рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю.

Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовної вимоги та відсутністю доказів надання позивачем відповідачеві згоди на використання позначень за спірними свідоцтвами України та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність застосування саме такого способу відновлення порушеного права, як знищення виготовленого товару, оскільки товар містить на собі позначення, характерне лише для продукції, що виробляється Компанією, знищення позначення як окремого елемента продукції видається сумнівним, оскільки останнє поєднане із продукцією таким способом, який унеможливлює його відокремлення без повного пошкодження товару.

КГС ВС погодився із судовими рішеннями попередніх інстанцій і вказав, що суди у розгляді цієї справи встановили факти порушення прав і законних інтересів позивача (Компанії) у зв’язку з виготовленням та спробою ввезення (імпорту) в Україну Товариством зазначеного в цій постанові товару.

Вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи вилучення та знищення товарів і матеріалів, уведених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності.

Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов’язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання ухваленого судом рішення.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що згадана позовна вимога (щодо вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару) є правомірною, оскільки ґрунтується на приписі п. 3 ч. 2 ст. 432 ЦК України.

Постанова КГС ВС від 12 січня 2021 року у справі №  916/3470/19.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у КГС ВС готують збірку наукових статей щодо питань застосування Кодексу з процедур банкрутства.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.