Непрофесійність юрисконсульта – факт чи суб’єктивна оцінка підприємства: відповідь шукали у ЄСПЛ

Обвинувачення у непрофесійній та неетичній поведінці могло завдати шкоди репутації та кар’єрі юриста, і критика була класифікована національними судами як «факти» без надання переконливих підстав. Директора компанії, який дозволив собі дати негативну оцінку професійним та етичним якостям юрисконсульта, засудили за наклеп. Він оцінив вирок як порушення його права на свободу вираження поглядів.

У ситуації розбирався Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Маталас проти Греції» (заява № 1864/18), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Теодорос Маталас, призначений директором компанії AGROGI AE, попросив усіх працівників надати йому інформацію про свою діяльність.

Юрисконсульт L.P. усно повідомила керівника про судові справи проти компанії. Поставивши під сумнів точність цієї інформації, Маталас звільнив жінку. В офіційному листі, який керівник надіслав юристу, серед іншого було зазначено таке: «Ми засуджуємо непрофесійну та суперечливу етиці поведінку, яку проявили до нашої компанії …[демонструючи] зловмисний намір з Вашого боку завдати шкоди інтересам компанії… Інформація, яку ви нам наразі надали, є неповною та помилковою».

L.P. подала заяву про наклеп, скоєний її колишнім шефом. Той був визнаний судами винним та засуджений до п’яти місяців ув’язнення умовно.

Маталас звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що засудження в кримінальному порядку за наклеп порушило його права.

У Страсбурзі зауважили, що втручання у права, яке мало місце, було передбачене законом. Але, чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»?

Дійсно, обвинувачення у непрофесійній та неетичній поведінці могло завдати шкоди репутації та кар’єрі юриста. І критика була класифікована національними судами як «факти» без надання переконливих підстав. Але ЄСПЛ встановив, що заяви були «суб’єктивною оцінкою», а також те, що інші фактичні обставини узгоджувалися з цією оцінкою. Проти позиція заявника з цього приводу не була розглянута національними судами. Застосована у приватному листі лексика була стриманою і не образливою. Сам же документ заявник не публікував, тож твердження у ньому могли мати лише обмежений вплив на репутацію L.P.

Загалом ЄСПЛ встановив, що характер та контекст тексту не повинні були призвести до ув’язнення, навіть умовного, оскільки ця санкція неминуче мала стримуючий вплив на свободу слова.

Відтак, мало місце порушення права заявника на свободу вираження поглядів.

З урахуванням наведеного, високі судді постановили, що Греція повинна виплатити заявникові 9 тис.  євро відшкодування моральної шкоди.

Раніше ЄСПЛ став на захист права українських журналістів на конфіденційність їхніх джерел.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.