Здійснення фінансового моніторингу: Мінфін розробляє нормативну базу

З набуттям чинності 28 квітня 2020 року закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» виникає багато запитань, в тому числі в частині строків розробки підзаконних актів та нових правил щодо подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

Прикінцевими та перехідними положеннями визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.   

Отже, всі юридичні особи, щодо яких в Єдиному державному реєстрі мають міститися відомості про КБВ та які зареєстровані до набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом, з дня набрання ним чинності мають подати державному реєстратору документи для оновлення відомостей в реєстрі.

Міністерство фінансів нагадує, що прикінцевими та перехідними положеннями закону Мінфін, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом (до 28 липня 2020 року), зобов’язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність до нього.

Наразі триває робота над розробленням нормативно правових актів з питань здійснення фінансового моніторингу, в тому числі і проекту наказу «Про затвердження форми та змісту структури власності та Інструкції щодо їх заповнення».

Інформація про затвердження відповідного наказу буде повідомлено додатково.

Додамо, Закон про фінансовий моніторинг продовжив приведення національного законодавства до Рекомендацій FATF та імплементацію Четвертої Директиви ЄС проти відмивання коштів та фінансування тероризму.

«Це важливий крок України оскільки відповідні норми вже впроваджені в усіх країнах-членах Європейського Союзу та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство. Закріплені парламентом зміни до законодавства в цій сфері дозволять вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу», — йдеться у повідомленні.

Раніше  «Судово-юридична газета»  розповідала, що новий закон про фінмоніторинг вносить зміни до процесуальних кодексів та додає судам нову звітність.

Окрім того, Нотаріальна палата України звернулася до голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова щодо усунення неточностей у законі про фінансовий моніторинг. 

Також ми повідомляли, що адвокати стали суб’єктами фінансового моніторингу. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.