Як правильно оформити трудові відносини з водіями

14:00, 10 ноября 2020
Водіям автотранспортних засобів установлюється щомісячна надбавка за відпрацьований час.
Як правильно оформити трудові відносини з водіями

Офіційне укладення трудового договору захищає найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства у разі порушення його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань.

Держпраці у Рівненській області пояснює як правильно оформити трудові відносини з водіями.

Прийняття на роботу водія

Вимоги до водіїв

До керування автотранспортними засобами допускаються особи, які:

  1. досягли віку, визначеного ч. 2 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» і п. 6 постанови КМУ від 08.05.1993 р. №340 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»;
  2. мають національне посвідчення водія відповідної категорії (п. 2 постанови №340);
  3. не мають медичних протипоказань;
  4. пройшли повний курс навчання за відповідними програмами.

Кваліфікаційні вимоги, що висуваються до професії водія автотранспортних засобів, визначені Довідником кваліфікаційних характеристик. У загальному випадку водії повинні мати:

  • повну загальну середню освіту;
  • професійно-технічну освіту (навчальний заклад із підготовки водіїв транспортних засобів);
  • спеціальну підготовку за типовими навчальними планами та програмами підготовки водіїв транспортних засобів відповідної категорії та пройти кваліфікаційну атестацію (мати диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робочої кваліфікації (для водіїв транспортних засобів), видані відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затвердженого спільним наказом Мінпраці та Міністерства освіти України від 31.12.98 р. №201/469.

Під час прийняття на роботу особа, яка претендує на посаду водія, надає роботодавцю такі документи:

  1. паспорт або інший документ, що засвідчує особу;
  2. ідентифікаційний номер або реєстраційний номер облікової картки платника податків (його не надають особи, які через релігійні переконання відмовилися від ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків), про що мають відповідну відмітку в паспорті);
  3. трудову книжку. Не надають трудову книжку особи, які приймаються на роботу за сумісництвом, та особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки;
  4. військово-обліковий документ (призовники – посвідчення про приписку до призовної дільниці, військовозобов’язані – військовий квиток або тимчасове посвідчення);
  5. свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цей документ не надають особи, які вперше шукають роботу;
  6. документ про наявність професійно-технічної освіти (про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв, свідоцтво про присвоєння (підвищення) кваліфікації тощо);
  7. диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) кваліфікації (для водіїв транспортних засобів);
  8. документи про стан здоров’я (медичну довідку про придатність до керування транспортним засобом, медичну довідку про проходження обов’язкових попереднього і періодичного психіатричних оглядів за формою 122-2/о, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду);
  9. посвідчення водія і талон до нього;
  10. інші документи (наприклад, автобіографію, характеристику, рекомендації, документи, що свідчать про отримання спеціальних знань, досвід роботи тощо), які роботодавцеві не забороняє вимагати ст. 25 КЗпП.

Кваліфікаційні вимоги:

Водії автотранспортних засобів повинні знати:

  • Закон про дорожній рух і Закон про автотранспорт;
  • правила дорожнього руху;
  • правила перевезення вантажів;
  • порядок та умови перевезення пасажирів і багажу;
  • призначення, розташування, будову, принцип дії агрегатів, складальних одиниць, механізмів та систем автотранспортних засобів відповідної категорії та правила їх технічної експлуатації;
  • будову, правила експлуатації та технічного обслуговування причепів;
  • основи керування автотранспортними засобами;
  • можливі причини ДТП та способи запобігання їм;
  • причини виникнення несправностей, способи їх виявлення та усунення;
  • характер впливу кліматичних умов (дощ, туман, ожеледь тощо) на безпеку руху;
  • порядок технічного обслуговування, правила безпечного ведення робіт, пожежної безпеки та санітарії при технічному обслуговуванні автотранспортного засобу і при роботі на лінії;
  • особливості користування експлуатаційними матеріалами (паливо, олива, мастила, електроліт, антифриз тощо);
  • правила зберігання автотранспортних засобів на відкритій стоянці та в гаражі;
  • правила надання першої допомоги постраждалим під час дорожньо-транспортної пригоди;
  • яка відповідальність загрожує за порушення правил дорожнього руху, правил експлуатації транспортного засобу, заподіяння матеріальної шкоди та шкоди навколишньому природному середовищу.

Режим роботи та відпочинку водіїв

Вимоги щодо тривалості робочого часу водія відповідають загальним приписам трудового права. Робочий час водія повинен становити не більше 40 год на тиждень. Якщо водій працює на умовах шестиденного робочого тижня, то тривалість кожного окремого робочого дня не повинна перевищувати 7 год. Для автобусних рейсів з відстанню понад 500 км обов’язково призначаються дві особи з рівною розбивкою часу керування між ними.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи водіїв скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Тривалість роботи (зміни) водія у нічний час скорочується на одну годину. Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу приймається Перевізником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин. Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин.

Графік змінності на обліковий період доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

Для водіїв автобусів, які здійснюють регулярні пасажирські перевезення, за їх згодою може встановлюватись робочий день з розподілом зміни на дві частини за умови, що тривалість цих частин не перевищує 4 години з урахуванням часу, необхідного для повернення на місце стоянки. При цьому тривалість перерви між частинами зміни повинна бути не менше двох годин без урахування часу для відпочинку і харчування. Час перерви між двома частинами зміни в робочий час не включається.

Змінний період керування водія, включаючи наднормові роботи, не повинен перевищувати 9 годин.

Оплата праці водіїв. Надбавка за класність.

Згідно з приміткою 1 додатка 3 до наказу №77 водіям автотранспортних засобів установлюється щомісячна надбавка за відпрацьований час. На думку Мінсоцполітики, таким вважається час, упродовж якого водій безпосередньо керував автотранспортним засобом. Фактично відпрацьованим водієм часом вважаються «години, проставлені в табелі обліку робочого часу». Якщо водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, то надбавка за класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів робіт класність не потрібна.

Умови оплати праці водіїв автотранспортних засобів, які обслуговують установи, заклади та організації бюджетної сфери, визначені постановою КМУ від 30.08.2002 р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

За цими умовами водіям автотранспортних засобів установлюється надбавка за класність у відсотках до встановленої тарифної ставки за відпрацьований час у розмірах:

  • водіям 2 класу – 10%,
  • водіям 1 класу – 25%.

Підставою для встановлення такої надбавки має бути посвідчення водія відповідної категорії, записи в трудовій книжці тощо.

Порядок установлення надбавки водіям за класність визначається в Положенні про оплату праці або в Колективному договорі.

З нарахованої заробітної плати працівника сплачуються всі загальнообов’язкові платежі та ЄСВ відповідно до чинного законодавства.

Порядок надання відпусток

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» визначено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Тривалість щорічної основної відпустки – 24 календарних днів.

Згідно зі ст. 76 КЗпП щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:

за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;за особливий характер праці;в інших випадках, передбачених законодавством.

Тривалість щорічних додаткових відпусток, порядок та умови їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.

Робоче місце водія відноситься до особливого характеру праці.

Згідно із «Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці розділ 15 «Транспортні послуги» (постанова КМУ від 17.11.1997 р. №1290) право на додаткову відпустку мають:

– водії автомобілів, вантажністю:

  • від 1,5 т до 3 т – 4 календарних днів;
  • від 3 т і вище – 7 календарних днів;

– водії автобусів – 7 календарних днів;

– водії автомобілів медичної та санітарної допомоги – 4 календарних днів;

– водії пожежних автомобілів вантажністю:

  • від 1,5 т до 5 т – 4 календарних днів;
  • від 5 т і вище – 7 календарних днів;

– водії автомобілів-таксі – 4 календарних днів.

Відповідно ст. 8 Закону України «Про відпустки» конкретна тривалість відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах. Право на додаткову відпустку та у розрахунок часу, зараховуються дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня.

Раніше ВС роз’яснив, чи може водій нести повну матеріальну відповідальність.

Також «Судово-юридична газета» писала, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП: позиція ВС.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Реформа системи оплати праці державних службовців: коментар голови НАДС
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Светлана Харченко
    Светлана Харченко
    судья Киевского окружного административного суда
загрузка...