Як збанкрутіти і заробити на цьому: історія ошуканих вкладників

Про чергову історію ошуканих вкладників повідомляє Незалежне бюро журналістських розслідувань.

Так, в 2010 році «Український професійний банк» (далі – «УПБ») уклав з Приватним акціонерним товариством «Банкомзв’язок» Генеральний договір.

Цей документ регулював загальні засади співпраці між банківською установою та його клієнтом. Йшлося про фінансування довгострокової програми розвитку діяльності останнього.

Щоб забезпечити виконання договірних зобов’язань, «УПБ» отримав у забезпечення будівлю спеціальнодопоміжного обладнання (літ. В), загальною площею 5760,70 м2 на вулиці Фрунзе (Кирилівська), 69, у столиці України.

В межах цього договору уклали ще дві кредитні угоди, право вимоги за якими та майнові права на іпотеку яких Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» придбала в УПБ на відкритих торгах ФГВФО.

Звісно, що юристи «Інвестохіллс Веста» проаналізували ці кредитні зобов’язання. Ось що вони виявили:

• По кредитному договору (КД) 732/5:
• 11 червня 2013 року «УПБ» та «Банкомзв’язок» підписали договір про відкриття кредитної лінії №732/5. Згідно з документом, підприємство отримало 1 млн доларів США
• 24 березня 2014 року в заставу НБУ під рефінанс передано право вимоги по КД і договору іпотеки:

а) п. 3.4.2. – «УПБ» зобов’язався не відчужувати майнові права та не обтяжувати їх зобов’язаннями без отримання попередньої письмової згоди НБУ.

б) п. 3.4.5. - Договору застави майнових прав, заставодавець («УПБ») зобов’язався не вносити надалі зміни до Договору кредитної лінії, укладеному між ним та «Банкомзв’язок» і забезпечувальних договорів, що забезпечують його виконання, без отримання попередньої письмової згоди НБУ.

• 30 січня 2015 року НБУ прийняв постанову №73/БТ «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «УПБ» та призначення куратора».
• 27 травня 2015 року між «УПБ», «Банкомзв'язок» та Анатолієм Юркевичем як поручителем було укладено договір поруки № 732/5-1. І того ж дня без повідомлення Банку про дострокове погашення поручитель повністю (без виникнення обов’язку) погасив заборгованість за КД. А Банк, в свою чергу, з листом звернувся до реєстратора, який зняв з іпотеки обтяження.
• 28 травня 2015 року Постановою Правління №348 УПБ віднесено до категорії неплатоспроможних.

Важливо те, що записи про обтяження (іпотеку і заборону) були зняті на підставі листа Банку від 27 травня 2015-го у зв’язку з нібито повним погашенням заборгованості за КД 732/5, тоді як заборгованість по іншому КД (803/5) не погасили (договір іпотеки забезпечував два КД). Як зазначає НБЖР, висновок: іпотеку припинили незаконно.

• По кредитному договору 803/5:

Для експертів ця схема дуже проста. «УПБ» нібито отримує кредит у «Авант-Банк» і передає цьому банку в заставу майнові права по кредитам пов’язаних осіб, майно і активи яких потрібно зберегти.

24 та 29 квітня 2015 між «УПБ» та «Авант-Банк» було укладено кредитні договори на суму 31 млн грн та 3 млн доларів США строком на 1,5 та 2,5 місяці (sic!).

Очевидно, що жоден свідомий керівник банку не видав би кредит особі (банку), який вже наступного дня, 30 квітня, був визнаний проблемним згідно Постанови Правління НБУ 293/БТ «Про віднесення ПАТ «УПБ» до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку».

Зверніть увагу: відповідно до абз. 7 ст. 4 цієї Постанови Правління НБУ, «УПБ» забороняється передавати в забезпечення майно та активи.

Також пунктом 1.1.9. Протоколу №76 засідання Правління «УПБ» від 05 травня 2015 року затверджуються обмеження в діяльності Банку. Йому забороняється передавати в забезпечення майно та активи.

Однак, оскільки це вже була реалізація «схеми», то такі обмеження мало хвилювали і «УПБ», і «Авант-Банк», зазначає НБЖР.

Далі, 26 травня 2015-го ці банки уклали договір застави майнових прав, але не з метою, для якої передбачена застава – забезпечення виконання зобов’язань. А задля виведення майна з «УПБ».

До договору сторони включили положення про те, що, якщо «УПБ» оголосять неплатоспроможним (а керівництво обох банків знало про такі «перспективи» у ближчому майбутньому, що підтверджується Витягом вище), «Авант-Банк» отримує право стати кредитором боржників замість «УПБ» у день, коли останній оголосять неплатоспроможним.

За задумом творців «схеми», як зазначає НБЖР, відчуження активів банку через процедуру звернення стягнення на предмет застави мало би створити ефект законності цих дій та убезпечити від небажаної уваги держави в особі ФГВФО.

28 травня 2015 Правління НБУ приймає Постанову № 348 про визнання «УПБ» неплатоспроможним.

За домовленістю між керівництвом та зацікавленими особами «УПБ» та «Авант-Банк», вигодонабувачами юридичних осіб, кредити передали в заставу, відбувається звернення стягнення «Авант-Банк» на майнові права. В результаті цих дій «Авант-Банк» стає кредитором низки юросіб, загальна сума заборгованості яких перед «УПБ» становила понад 585 млн грн. І це – у зв’язку з неповерненням кредиту у розмірі 94 млн грн.

Самі по собі правочини (договір про заставу майнових прав та договори міжбанківського кредиту) прямо суперечать профільному Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»: вартість міжбанківських кредитів, які отримав «УПБ», у два рази перевищує середню вартість таких кредитів, пише НБЖР. А умови договору застави надають «Авант-Банк» преференції, які не тільки не непередбачені законодавством, а й прямо заборонені.

Щоби вивести нерухомість з-під застави, «Банкомзв’язок», 28 травня 2015 (в день прийняття Постанови НБУ про визнання УПБ неплатоспроможним) дивним чином «погасило» частину заборгованості за кредитним договором, яку до цього тривалий час просто накопичувало. А так звані «погашення» відбувались не через кореспондентський рахунок в НБУ, а через переставляння цифр в балансі самого «УПБ». Тобто реального руху активів (надходження коштів) не відбувалось.

Причина очевидна, зазначає НБЖР: для погашення боргу через кореспондентський рахунок НБУ необхідні реальні гроші. А для погашення всередині банку достатньо просто переставити цифри в балансі, при цьому не витрачаючи на це ні копійки. І без контролю «зайвих» державних структур.

 28 травня 2015:

• Постанова Правління №348 «УПБ» відносить до категорії неплатоспроможних
• «Авант Банк» листом №649 повідомляє «УПБ» про те, що на підставі п. 4.6. Договору застави майнових прав він набуває право вимоги за кредитними договорами
• На поточний рахунок «Банкомзв’язок» з поточного рахунку ТОВ «Розвиток-2012» надходить 48 253 000 грн поворотної фінансової допомоги згідно договору від 26 травня 2015 року (проводка здійснюється в межах одного банку)
• «Банкомзв’язок» без письмового попередження банку про дострокове погашення у відповідності до п. 6.2 КД сплачує 42 000 005,40 грн (часткове погашення кредиту згідно договору) і 590 012,71 грн (сплата відсотків за травень 2015 року).

17 липня 2015 року у зв’язку з повним погашенням заборгованості «Банкомзв’язок» перед «Авант-Банк» у розмірі 226 394,60 грн по тілу та 39 755,96 грн по відсотках «Банкомзв’язок» та «Авант-Банк» укладають договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії.

Напрошується висновок: з 50 000 000 державних гривень, які НБУ дав «УПБ», а Юркевич - своєму АТ «Банкомзв’язок», повернуто лише 8 266 145,16 грн, з них 7 773 600 грн реального погашення в «УПБ» і 429 545,16 грн погашення, яке було здійснене неналежному кредитору - «Авант-Банк».

Саме так «Банкомзв’язок», який обслуговує НБУ, Монетний Двір та багато інших державних структур, «заробив» понад 40 000 000 грн, пише НБЖР.

Цікавий факт: «УПБ» видавав кредити за рахунок державних коштів, отриманих від НБУ в якості рефінансу, які так і не повернулись у державну скарбницю. За ці дії станом на сьогодні так ніхто і не поніс кримінальну відповідальність – попри те, що триває розслідування даних фактів в СБУ (42015100000000795).

Залишається незрозумілим, зазначає НБЖР, що ж заважало компанії зі сфери впливу Анатолія Юркевича виконувати належним чином зобов’язання за кредитними договорами перед банком Анатолія Юркевича? Вірогідно, кредити видавалися не для того, аби їх потім повертати.

Кредитування пов’язаних осіб – найпростіший спосіб виводити з банку кошти.

Не дивлячись на усі намагання розробників «схем» по-тихому вивести майно так, щоб ні у кого не з’явилось підозр, уповноважена особа ФГВФО виявила ці факти шахрайства. Орган листами від 22 вересня 2015 року повідомив її учасників про незаконність «погашення» та відновлення боргу на балансі, оскільки реального надходження коштів не відбулося, а відступлення є нікчемним.

За законом, нікчемний правочин не створює жодних юридичних наслідків для його сторін. Таким чином, «УПБ» був і залишився єдиним законним кредитором «Банкомзв’язок» та іпотекодержателем спеціальнодопоміжного обладнання на вулиці Фрунзе (Кирилівська), 69, у столиці, і це незважаючи на укладання та виконання сторонами договорів міжбанківського кредиту, договору застави майнових прав та подальшого переходу прав кредитора до «Авант-Банк» і, зрештою, припинення записів про іпотеку 20 липня 2015 року.

Зачистка майна, вартістю в 2,5 млн грн та розпорядження секретною інформацією

Поки «УПБ» намагався повернути активи та виплатити кошти реальним вкладникам, в лютому 2019 року засновником та Головою Наглядової ради ПАТ «Банкомзв’язок» стає Сподін С.Ю. та його колега Балай С.Є. Через півроку Сподін та його колеги ухвалили рішення про передачу об’єкту до статутного капіталу ТОВ «Фрунзе 69» (ЄДРПОУ 43043477) за вартістю 12 335 214,38 грн (ціна будівлі складає понад 60 млн грн).

Наступного дня Актом приймання-передачі нерухомого майна об’єкт внесли до статутного капіталу «Фрунзе 69», яке засноване Сподіним С.Ю. А вже в листопаді 2019-го корпоративні права та це ТОВ продають словакам Душкам Річарду і Юраю за 3 млн доларів США. За інсайдерською інформацією, цей брудний вкрадений актив словакам порекомендували придбати їх адвокати.

Як підсумовує НБЖР: пан Сподін на об’єкті заробив вшестеро більше. Водночас «Банкомзв’язок» втратив 2,5 млн доларів США можливого заробітку.

Після того, як словацькі покупці виявили, що актив проблемний і що іпотекодержатель прийде за «своїм» з метою блокування можливості для законного іпотекодержателя звернути стягнення на майно, 10 грудня 2019 року «Фрунзе 69» передало нерухоме майно в наступну іпотеку Душці Річарду, про що укладений Договір іпотеки (майнової поруки). Станом на дату передачі майна в наступну іпотеку, засновниками і кінцевими бенефіціарами ТОВ «Фрунзе 69» були ті ж громадяни Словацької Республіки Душки Річард і Юрай та їх компанія ТОВ «Ві Груп Юа».

Згідно інформації з офіційного сайту «Банкомзв’язок», компанія проводить діяльність, яка пов’язана з державною таємницею та захистом державних кордонів нашої країни. І це в той час, коли «Фрунзе 69», попередній власник нерухомості, в якого «Банкомзв’язок» орендує приміщення, є юридичною особою з іноземним елементом, яка не отримувала такого доступу до державної таємниці.

Як відновлювалась справедливість (і право іпотекодержателя)

Коли фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» виявила обставини незаконного припинення іпотеки, її юристи направили досудові вимоги та запропонували добровільно врегулювати проблемні питання. Однак зворотного зв’язку, який би підтверджував готовність опонентів виконувати зобов’язання, не послідувало.

То ж, «Інвестохіллс Веста» - правонаступник «УПБ» - 5 жовтня 2020 року відновила своє право іпотекодержателя та звернула стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по одному з кредитних договорів. Фідбек був неочікуваний: після таких дій працівникам Компанії почали надходити погрози від громадян Словаччини. Особу, яка телефонувала, вже встановили; за фактом погроз відкрите кримінальне провадження, пише НБЖР.

Крім того, 26 грудня 2020-го опоненти скасовували право власності «Інвестохіллс Веста» на підставі Наказу Мінюсту, дія якого зупинена. А за заявою адвоката проводили реєстраційні дії, хоч, той самий адвокат трьома годинами раніше був присутній на судовому засіданні, де суд вирішив заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій з об’єктом нерухомості.

23 січня цього року право власності було відновлене. Юристи зрозуміли, що програють в правовій площині, та розпочали медійну атаку на компанію-кредитора – йдеться про публікації з неправдивими відомостями, зазначає НБЖР.

І наостанок, зазначає НБЖР: в одній з судових справ «Інвестохіллс Веста» вдалося витребувати Висновок аудиторів, проведений на замовлення ліквідатора в «УПБ» (експертиза КНДСЕ підтвердила обставини, що викладені в ньому). У документі розписані всі схеми по виводу коштів протягом 26-28 травня 2015 року (28 травня ввели Тимчасову адміністрацію). Перелік депозитів фізичних осіб, з яких здійснили фіктивні надходження коштів на рахунок А. І. Юркевича за договорами відступлення майнових прав, розтягнувся на 42 аркуша! Така сама ситуація із ТОВ «Розвиток 2012», яка роздавала поворотну фінансову допомогу.

*Рішенням у справі №355/711/19 встановлено, що Юркевич А.І. не виконував умови договорів відступлення майнових прав на вклад (не сплатив вкладникам за купівлю прав на депозит), що свідчить про удаваність таких договорів.

Всі операції були проведені в межах «УПБ» в період його очевидної неплатоспроможності і без внесення реальних коштів та без реального руху активів.

Згідно п. 58.1. Постанови ВС у справі №914/2404/19, «визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів» (схожі висновки - у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15 і від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

У відкритому доступі (ЄДРСР) містяться докази надання переваг А. Юркевичу порівняно з іншими фізичними особами, яким в травні 2015 року банк відмовляв в поверненні депозитів: reyestr.court.gov.ua/Review/47635672; reyestr.court.gov.ua/Review/46618879; reyestr.court.gov.ua/Review/44052292; reyestr.court.gov.ua/Review/56582337.

Як встановили судді, 13 травня 2015-го «УПБ» відмовляв у виплаті 15 000 грн пенсіонерці, а 19 травня того ж року не видав переказану «Ощадбанком» пенсію в розмірі 2 713 грн – оскільки реальних коштів у Банку вже не було. Тим часом компанії А. Юркевича в цей період погасили багатомільйонні кредити і повиводили майно. І на цьому суттєво заробили.

«Інвестохіллс Веста» зараз робить усе, аби законно захистити свої права. Компанія ініціювала понад 10 судових процесів. Втім, підприємство стикається з протидією державної системи, оскільки коло зв’язків А. Юркевича та адвокатів, що представляють інтереси «Банкомзв’язку», є досить «широким» та «різнобічним».

Джерело: НБЖР.