Адвокатів поки не будуть карати за колаборацію: у Раді зареєстрували законопроект

Як відомо, деякі адвокати, які відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) досі мають чинне українське свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, очолили «органи адвокатського самоврядування» на тимчасово окупованій території.

Зокрема за повідомленням росЗМІ, 6 грудня так званий «Совет адвокатской палаты» так званої самопроголошеної «ЛНР» обрав Президентом палати Тамару Володимирівну Терещенко. Особа з таким ПІБ досі з діючим свідоцтвом адвоката України, як свідчать дані ЄРАУ.

Восени 2022 року депутати з фракції «Слуга народу» та опозиції зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №8077 про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, яким пропонувалося запровадити кримінальну відповідальність за здійснення громадянином України адвокатської практики на підставі законодавства РФ.

Разом з тим, згодом автори вирішили, що адвокатів не слід включати до переліку суб’єктів відповідальності.

«Обговорюємо з колегами питання колаборантів серед самозайнятих осіб. Маємо велику кількість звернень від адвокатської спільноти щодо можливих проблем для адвокатів при захисті наших людей в Криму та на тимчасово окупованих територіях, якщо норми про роботу із застосуванням законодавства агресора застосовуватимуться до адвокатів.

З розумінням відносимось до цього і реєструємо альтернативний законопроект, де адвокатів буде виключено. Українці мають отримувати професійний захист», - зауважив співавтор законопроекту Ігор Фріс після критики проекту адвокатською спільнотою.

І дійсно, нещодавно, 23 грудня, було зареєстровано законопроект 8301 про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність, відповідними положеннями якого пропонується:

• передбачити у санкціях частини першої та другої статті додаткові види покарання, які можуть бути накладені судом за вчинення колабораційної діяльності;
• доповнити частину третю покаранням за здійснення пропаганди у закладах культури;
• передбачити у частині четвертій можливість винятків для настання покарання, визначених законом;
• розширити частину п’яту такими   місцями   вчинення   злочину як установи, підприємства та організації;

• викласти частину восьму в новій редакції, якою передбачити кримінальну відповідальність     за     здійснення     громадянином     України на тимчасово окупованій території України і на підставі законодавства, відмінного від законодавства України, професійної діяльності, пов’язаної з наданням послуг аудитора, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, а також виконання повноважень нотаріуса або державного реєстратора чи суб’єкта державної реєстрації прав, або наданням інших публічних послуг;

• в частині приведення положень у відповідність до статті 40 КК України виключити   «добровільність»    співпраці    з    державою-агресором як необхідна складова для кваліфікування колабораційної діяльності.

Отже, адвокатів у цьому переліку не буде.

«3 березня 2022 року Кримінальний кодекс України було доповнено новою статтею 111-1 та встановлено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність (Закон №2108-IX).

За даними Офісу Генерального прокурора станом на жовтень 2022 року за статтею 111-1 КК України відкрито 3169 кримінальних проваджень.

Криміналізацію колабораційної діяльності національне законодавство потребувало з 2014 року, однак як наслідок юридична практика рухалась через призму державної зради та терористичної діяльності, що у повній мірі не відображало об’єктивну сторону вчинюваних дій.

Законотворча діяльність у цьому напрямку, яка розпочалася з березня 2022 року певним чином закрила недоліки закону про кримінальну відповідальність, однак виникли деякі складнощі у кваліфікації і взаємоузгодженості норм різних статей Кримінального кодексу України.

Зокрема, доповнення Кримінального кодексу України іншими нормами, вплинуло на практику застосування   положень   статті   111-1   КК   України та виявило низку суттєвих проблем і складнощів у частині розмежування правопорушень, передбачених статтями 111 КК України «Державна зрада», 111-1 КК України «Колабораційна діяльність», 111-2 КК України «Пособництво державі-агресору» та 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників», а також перетину деяких інших складів злочину.

Крім того, під дію статті 111-1 може формально підпадати цілком правомірна діяльність, зокрема, заходи, спрямовані на розв’язання гуманітарних проблем на окупованій території, надання медичних послуг, діяльності у галузі трубопровідного транспорту, зв’язку, роботи продуктових магазинів тощо. Відтак мешканці окупованої території знаходяться під ризиком притягнення їх до кримінальної відповідальності за діяння, які не є суспільно небезпечними, однак можуть підпадати під статтю 111-1 КК України.

Саме для розв’язання існуючих проблем, які виникають у практиці застосування статті 111-1 КК України, була розроблена дана законодавча ініціатива    з    удосконалення     інституту     кримінальної     відповідальності за колабораційну діяльність.

Необхідність прийняття законопроекту полягає у тому, що після введення в дію правового режиму воєнного стану на території України, а також тимчасової окупації частини територій України країною-агресором, у органів досудового розслідування виникають складнощі із кваліфікацією дій за статтею 111-1 Кримінального кодексу України», - пояснюють автори.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.