У КПК посилять відповідальність адвокатів за затягування справ і неявку до суду після загибелі обвинуваченого у Шевченківському суді, — голова комітету

До Кримінального процесуального кодексу внесуть зміни після подій у Шевченківському районному суді, які мали місце 5 липня, коли обвинувачений Ігор Гуменюк у конвойному приміщенні підірвав вибуховий пристрій, який якимось чином зміг пронести в суд.

Про це повідомив голова парламентського Комітету Верховної Ради, народний депутат від «Слуги народу» Денис Маслов.

Нагадаємо, у Раді суддів зауважили, що Ігор Гуменюк майже 8 років як підсудний очікував на справедливий і законний вирок.

В свою чергу, Денис Маслов підкреслив, що Верховна Рада ухвалить законопроект 5661, який з 2021 року знаходиться у Верховній Раді і передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами з боку учасників процесу.

Відповідно до цього законопроекту слідчий суддя може визнати зловживанням процесуальними правами з боку адвоката, наприклад, подання скарги на судове рішення, коли КПК встановлено заборону на його оскарження, подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішено слідчим суддею, заявлення свідомо безпідставного відводу судді та ін.

«Зміни до КПК давно назріли. Законодавча ініціатива в цьому напрямку вже є. Законопроект № 5661, підготований за участю професійної спільноти суддів та зареєстрований у Парламенті ще у 2021 році, передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами учасниками кримінального процесу, включаючи неявки адвокатів та прокурорів, інші затягування розгляду справ. Його вже давно треба ухвалити», зазначив Денис Маслов.

Законопроект, про який говорить депутат, передбачає введення до КПК статті 24-1 «Неприпустимість зловживання процесуальними правами».

Відповідно до неї:

• учасники кримінального провадження повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
• слідчий суддя, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать засадам кримінального провадження, зокрема подання скарги на судове рішення, коли КПК встановлено заборону на його оскарження, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено слідчим суддею, судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших дій, які спрямовані на безпідставне затягування кримінального провадження чи перешкоджання виконанню судового рішення.
• Слідчий суддя, суд вживає заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником кримінального провадження його процесуальними правами, слідчий суддя, суд може застосовувати до нього заходи, визначені КПК (зокрема грошове стягнення).
• Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, слідчий суддя, суд своєю вмотивованою ухвалою має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зловживання правами є підставою для накладення грошового стягнення.

Законопроект пропонує, що слідчий суддя, суд зможе постановити ухвалу про накладення на учасника кримінального провадження грошового стягнення в сумі від 0,5 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених слідчим суддею, судом на учасника кримінального провадження, неприбуття без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою затягування кримінального провадження, судового розгляду.

Слідчий суддя, суд зможе постановити ухвалу про накладення на учасника кримінального провадження грошового стягнення у сумі від трьох до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами.

Ухвала про накладення грошового стягнення буде виконавчим документом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України. Суми грошового стягнення зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету та використовуються на фінансування забезпечення місцевих та апеляційних судів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.