Україна фактично формує для світу стандарти притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля як воєнні злочини, - Андрій Костін

Україна є фактично першою країною в історії людства, яка розслідує злочини проти навколишнього природного середовища саме як воєнні злочини. І, об’єднуючи всіх партнерів, наша держава зможе досягти мети – забезпечити невідворотність покарання для воєнних злочинців та започаткувати стандарти притягнення до відповідальності тих, хто буде намагатися скоїти такі ж злочини в інших частинах світу. Це має зіграти превентивну роль та дати усвідомлення іншим агресорам, що відповідальності за ці злочини не уникнути.

Про це зазначив Генеральний прокурор України Андрій Костін під час прес-конференції в рамках конференції високого рівня «United for Justice. United for Nature», присвяченій відповідальності рф за шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок війни.

Він підкреслив, що невідворотність покарання за міжнародні злочини – це головна мета роботи Офісу Генерального прокурора та органів досудового розслідування. «Це мета, яка об’єднує не лише українців, що постраждали від агресивної війни, а і весь демократичний світ – адже такі злочини несуть у собі загрозу для всього людства», - зазначив Андрій Костін.

Він нагадав, що перша міжнародна конференція «United for Justice» відбулася навесні 2023 року, об’єднавши всі елементи відповідальності агресора за скоєні міжнародні злочини. Ці елементи містяться у запропонованій Президентом України Формулі миру.

У прес-конференції також взяли участь Європейський комісар з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініюс Сінкевічюс, екс-віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Швеції у 2014-2019 роках, співголова Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни Маргот Вальстрем та міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.

Нагадаємо, що 30 червня 2023 року під співголовуванням керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака та Маргот Вальстрем відбулося перше засідання Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни.

Наразі, як зазначила Маргот Вальстрем під час прес-конференції, в рамках цієї групи відбувається активна робота щодо оцінки наслідків війни для довкілля, розробки рекомендацій щодо пошуку механізмів притягнення агресора до відповідальності за екологічні злочини та екологічного відновлення України.

В свою чергу, Віргініюс Сінкевічюс зауважив, що така оцінка відбуватиметься з використанням сучасних технологій та європейські партнери активно долучаються до роботи у цьому напрямі. «рф однозначно має бути покарана за вчинені злочини, у тому числі, стосовно довкілля», - підкреслив він, додавши, що мають бути докладені зусилля міжнародної спільноти до відновлення України.

Одне з питань – чи буде розглядатися Міжнародним кримінальним судом злочин екоциду в Україні. Нагадаємо, що Римський статут, який лежить в основі МКС, розглядає чотири види злочинів – геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії, і вже тривалий час точаться дискусії про безпосереднє визначення п’ятого злочину – екоциду, який передбачав би спеціальний механізм відповідальності. 

«Ми співпрацюємо з міжнародними партнерами стосовно розслідування злочинів проти довкілля. Безумовно, що Міжнародний кримінальний суд і команда прокурорів МКС, які мають Офіс у Києві з минулого місяця, працюють над деякими справами, які стосуються воєнних злочинів, вчинених проти навколишнього природного середовища.

Для МКС це також і дещо новий напрям діяльності, тому що у попередніх розслідуваннях команда Суду не залучалася до розслідування злочинів проти навколишнього природного середовища як воєнних злочинів, і тому вони також дуже ретельно підходять до побудови відповідних справ», - зазначив Андрій Костін, відповідаючи на питання журналістів.

За його словами, важливим є те, що відбувається повне сприяння у доступі до будь-яких доказів, які має Офіс Генерального прокурора. «І це наша політика, вона залишиться такою – ми готові надавати будь-які докази на запит прокурорів МКС. Тому ця робота буде продовжуватися», - підкреслив він.

Андрій Костін зауважив, що тривалою є дискусія про те, аби додати злочин екоциду як міжнародний злочин до Римського статуту. З огляду на кількість саме воєнних злочинів, скоєних рф в Україні, які з точку зору вітчизняної правоохоронної системи можуть сягати рівня екоциду, наразі відбувається активізація дискусії стосовно того, щоб все ж таки екоцид буде включений до Римського статуту.

І, якщо ще рік тому існувало дуже обережне ставлення до обговорення на міжнародному рівні переслідування за злочини екоциду або уведення екоциду як окремого злочину, то наразі діалог вже має абсолютно інший рівень. «Зараз дискусія зовсім іншого рівня, адже всі побачили, якого масштабу злочини можуть бути скоєні, наприклад, як підрив Каховської ГЕС», зазначив Генеральний прокурор.

Також активно обговорюється питання розслідування іноземними юрисдикціями злочинів щодо довкілля на підставі універсальної юрисдикції. «Ми перебуваємо у постійному діалозі з більш, ніж 20 країнами, і ми постійно ведемо перемовини з іншими країнами, які мають універсальну юрисдикцію, у тому числі, країни так званого Глобального Півдня, які також можуть розпочати кримінальне переслідування стосовно воєнних злочинів, які скоєні рф в Україні. Це також дуже важливий напрям нашої діяльності, і ми будемо його продовжувати.

Ми сподіваємося побачити якщо не вироки, то принаймі підозри російським воєнним злочинцям не тільки від нас (бо в українській судовій системі вже є і підозри, й вироки), не лише на рівні МКС, але й на рівні інших країн, які займаються такими розслідуваннями. Це буде дуже серйозний сигнал для кожного, хто ще продовжує скоювати ці воєнні злочини. Це сигнал стосовно того, що не тільки Україна і Міжнародний кримінальний суд, але й інші країни будуть їх переслідувати», - підкреслив Андрій Костін.

В свою чергу, Руслан Стрілець підкреслив єднання української та міжнародної спільноти задля притягнення до відповідальності за вчинені агресором злочини. За його словами, з часу вторгнення рф вчинили в Україні понад 2,5 тисячі злочинів проти довкілля. «Це лише ті, які вдалося зафіксувати. Рік тому сума збитків довкіллю сягала 26 млрд євро, сьогодні вона вдвічі більша – 55 млрд євро. Усі ці збитки будуть включені до міжнародного Реєстру збитків», - зазначив він.

За словами міністра, найближчими днями планується підписання низки міжнародних угод, про які говорили багато років.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.