Україна запроваджує скринінг іноземних інвестицій: чи не стане це «ручним гальмом» для інвесторів
Україна готує систему скринінгу прямих іноземних інвестицій (FDI screening), яка має на меті запровадити комплексний механізм оцінки інвесторів та угод, здатних впливати на національну безпеку та стратегічні інтереси держави.
Законопроєкт, який наразі опрацьовується у Верховній Раді за участю експертів ОЕСР, передбачає визначення переліку чутливих галузей, критеріїв ризику, процедур подання та розгляду заявок, гарантій для інвесторів та механізмів оскарження рішень. На цьому тлі бізнес попереджає про ризик надмірної дискреції державних органів, що може трансформувати скринінг із безпекового інструмента на бар’єр для капіталу.
Станом на 20 листопада 2025 року Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку продовжує консультації з експертами ОЕСР щодо формування майбутнього законопроєкту, що відбувається в умовах війни, зростання зовнішніх загроз, необхідності захисту критичної інфраструктури та гармонізації українських правил із європейським правом.
Як уже писала Судово-юридична газета, Міністерство економіки разом із міжвідомчою комісією за участю СБУ, СЗР та МЗС розробляє інструмент оцінки добропорядності іноземних інвесторів та їхньої відповідності національним інтересам.Такий процес формує нову модель державного контролю, покликану поєднати інвестиційну відкритість з ефективними безпековими обмеженнями, притаманними сучасним практикам ЄС і країн ОЕСР.
Два законопроєкти — №14062 та №14062-1 — регулюють сферу запровадження державного скринінгу прямих іноземних інвестицій. Проте вони пропонують різні моделі правового регулювання.
Базовий проєкт №14062 встановлює загальну рамку контролю, але містить надто широкі та оціночні дефініції («ризики для національної безпеки», «чутливі сектори»), не визначає критеріїв ризику та делегує ключові елементи процедури Кабінету Міністрів. Така конструкція створює ризики надмірної дискреції, подвійного регулювання та можливих колізій із Законом «Про режим іноземного інвестування» й міжнародними угодами про захист інвестицій».
Альтернативний законопроєкт №14062-1 містить значно точніше прописану процедуру: визначені критерії скринінгу, строки розгляду, вимоги до мотивування рішень і право інвестора на оскарження. Така модель юридично сумісна з практикою ЄС і обмежує дискрецію органу скринінгу, однак потребує створення спеціалізованої інституції та додаткового ресурсного забезпечення. На відміну від базового проєкту, альтернативний документ переносить основні процедурні норми у сам закон, а не підзаконне регулювання, що відповідає ст. 19 Конституції України та принципу правової визначеності.
Процедура скринінгу, згідно з попередньою інформацією, включатиме визначені строки розгляду заяв, підстави для погодження чи відмови, а також можливість запровадження умовного схвалення інвестиції. Законопроєкт має також закріпити ключові гарантії для інвестора — право на оскарження, захист конфіденційної інформації, можливість проведення незалежної експертизи та запобіжники проти вибіркового застосування скринінгових процедур. Саме ці елементи є особливо важливими для уникнення надмірної дискреції з боку державних органів.
Разом із тим, законопроєкт містить низку нормативних ризиків. Нечітке визначення критеріїв ризику або переліку чутливих секторів може надати органу скринінгу надмірну дискрецію, що створює загрозу непослідовності рішень та затягування процедур. У праві Європейського Союзу тривалість базового етапу розгляду визначена у статтях 6–7 Regulation (EU) 2019/452 — від 15 до 45 днів, причому ці строки є орієнтирами для забезпечення передбачуваності та захисту інвесторів. Будь-яке істотне перевищення цих параметрів у національній моделі скринінгу здатне негативно вплинути на інвестиційний режим держави-члена та зменшити привабливість юрисдикції для іноземних інвесторів.
На засіданні Комітету з питань економічного розвитку зазначено, що запровадження FDI-скринінгу вимагає чіткого врегулювання конфіденційності та доступу до даних. Відсутність належних гарантій може унеможливити розкриття інвесторами структури власності, а також спричинити інвестиційні спори й арбітражні претензії у разі необґрунтованих або дискримінаційних рішень органу скринінгу.
Впровадження скринінгу матиме як економічні, так і правові наслідки. До потенційних вигод належать підвищення інвестиційної безпеки, залучення «надійного» капіталу, зменшення ризиків захоплення критичної інфраструктури небажаними інвесторами, а також зміцнення довіри з боку партнерів ЄС і G7. Однак зворотним боком може стати ухилення інвесторів від складної або непрозорої процедури, збільшення витрат на юридичний супровід та уповільнення запуску нових виробництв чи інфраструктурних проєктів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
