До законопроекту Кабміну про створення Вищого адміністративного суду є зауваження – Офіс Президента

Причина, чому Верховна Рада в черговий раз провалила голосування за законопроект про створення нового Вищого адміністративного суду, який має розглядати спори з центральними органами влади, схоже стає зрозумілою.

Нагадаємо, що 9 січня 2024 року парламент провалив голосування за законопроект № 12368 від 30 грудня 2024 року (ініціатор – Кабінет міністрів), яким пропонувалося в системі судоустрою створити новий спеціалізований адміністративний суд.

Напередодні голосування, як розповідала «Судово-юридична газета», законопроект про створення суду підтримав Комітет Верховної Ради з питань правової політики.

Однак 9 січня парламент підтримав вже інший законопроект - № 12368-1, автором якого був народний депутат Сергій Власенко («Батьківщина»). Вказаний законопроект пропонує доручити розгляд справ про оскарження конкурсів на очільників НАБУ, САП, НАЗК не Вищому адміністративному суду, суддів якого пропонується відбирати за вирішальної ролі іноземних експертів, а Київському міському окружному адміністративному суду (КМОАС), який ще необхідно сформувати.

В цілому, провал голосування за законопроект № 12368 виглядав достатньо дивно, адже його підтримували як Комітет ВРУ з питань правої політики, так і Уряд.

Однак події, що відбулися 8 січня під час розгляду законопроекту на Комітеті з питань правової політики, схоже, проливають світло, чому парламент вчергове провалив законопроект про створення Вищого адміністративного суду.

Про що на Комітеті говорили представники Уряду

Позицію Кабінету міністрів під час засідання Комітету з питань правової політики 8 січня представляли віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та одночасно міністр юстиції Ольга Стефанішина та заступник міністра юстиції Олександр Банчук.

Представники Мінюсту розповіли народним депутатам про те, що утворення нового Вищого адміністративного суду передбачено зобов’язаннями України перед МВФ, ЄС, планом Ukraine Facility тощо.

Олександр Банчук також зазначив, законопроект № 12368 предметно обговорювався з МВФ та Єврокомісією, які вже «погодили цю редакцію законопроекту».

При цьому Ольга Стефанішина визнала, що деякі положення законопроекту є дискусійними, однак законопроект № 12368 наразі необхідно прийняти у першому читанні.

«Є дискусійні питання, але треба прийняти законопроект у тому вигляді, яким він є зараз. Законопроект є результатом перемовин з міжнародними партнерами», - зазначила Ольга Стефанішина.

Як додала Ольга Стефанішина, усі спірні моменти законопроекту можна буде вирішити перед прийняттям законопроекту в другому читанні.

Що не сподобалось народним депутатам

У народних депутатів до представників Уряду виникла ціла низка запитань.

Зокрема, для багатьох залишилося незрозумілим, чому законопроект про створення Вищого адміністративного суду досі не ініціював Президент, адже, згідно до Конституції, суди в Україні утворюються законом, проект якого вноситься в парламент Президентом після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Також народних депутатів зацікавило, чи є для створення та організації роботи нового суду гроші, адже тільки для запуску роботи суду, проведення конкурсного відбору, виплати заробітної плати його суддям та працівникам апарату, тільки у першій рік діяльності ВАС, за попередніми розрахунками, потрібно близько 275 млн. гривень.

Крім того, депутати хотіли почути відповіді й на більш конкретні питання, наприклад, яким буде навантаження на суддів нового суду, які конкретно категорії справ він буде розглядати, де фізично буде знаходитися новий суд, в які строки відбудеться конкурсний відбір на посади суддів.

Однак, якихось конкретних відповідей на свої запитання народні депутати не почули.

Олександр Банчук лише зазначив, що наразі «необхідно утворити юридичну особу», а питання конкурсних процедур на посади суддів буде вирішуватися вже потім.

Зауваження від Вищої ради правосуддя

Представник Вищої ради правосуддя – член ВРП Сергій Бурлаков, у свою чергу повідомив, що у головно органу суддівського врядування також є претензії до законопроекту.

Так, для Ради правосуддя залишилася незрозумілою ідея надати право участі у конкурсному відборі на посади суддів державним службовцям категорій «А» та «Б», які на відповідних посадах в органах державної влади здійснюють професійну діяльність у сфері права щонайменше 7 років.

Крім того, у ВРП виникли претензії до запропонованого стажу професійної діяльності претендентів на посади членів Експертної ради, яка буде відбирати суддів майбутнього ВАС.

На думку ВРП, 5 років стажу діяльності у сфері права замало для посали члена Експертної ради, який буде відбирати суддів ВАС, адже для  того, щоб стати суддею ВАС, необхідно мати щонайменше 5 років досвіду роботи на посаду судді і 7 років досвіду професійної діяльності адвоката, науковця-правника тощо.

Також у ВРП виникли зауваження стосовно можливості Експертної ради, завдяки «контрольному голосу», напряму впливати на призначення ВККС суддів Вищого адміністративного суду.

Позиція Офісу Президента

Позицію Офісу Президента представляла заступник керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

Ірина Мудра привітала ініціативу Уряду з розробки законопроекту про Вищий адміністративний суд.

Разом з тим, вона повідомила, що вказаний законопроект стосується лише функціонування та процедури відбору суддів до ВАС.

Законопроект, яким власне й планується створити ВАС, буде внесений Президентом до парламенту після консультацій з ВРП.

Однак, на думку Офісу Президента, спочатку саме Верховна Рада має проголосувати за законопроект № 12368, і лише після цього Президентом буде внесений свій законопроект.

Також Ірина Мудра розповіла про застереження, які виникли щодо законопроекту № 12368 в Офісі Президента.

Офіс Президента не влаштовує, що Експертна рада зможе блокувати призначення на посади суддів ВАС тих чи інших суддів, оскільки буде мати т. з. «контрольний голос» під час голосування про їх відповідність посаді суддів ВАС.

Нагадаємо, що законопроект № 12368 передбачає, що Експертна рада може надавати висновки про невідповідність кандидатів на посади суддів ВАС.

Відповідні негативні висновки запропоновано розглядати під час спеціального спільного засідання ВККС та Експертної ради.

Рішення про відповідність кандидата на посаду судді ВАС вважається ухваленим, якщо за нього проголосували 2/3 від спільного складу ВККС та Експертної ради за умови, що його підтримали не менше двох членів Експертної ради, які запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

У випадку, якщо вказані іноземні експерти не дадуть своїх голосів за кандидата, то він припиняє участь у конкурсі.

В Офісі Президента у зв’язку з цим зауважили, що повноваження Експертної ради мають бути подібні до повноважень, які наразі має Громадська рада доброчесності, яка задіяна в процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів та у подальшому буде задіяна у конкурсі на посади суддів апеляційних судів.

«Ми вважаємо, що Експертна рада має бути дорадчим органом, а не перебирати на себе повноваження ВККС, це потрібно чітко зазначити в законопроекті. Це має бути виключно дорадчий орган, який допомагає ВККС в прийнятті рішень щодо відповідності суддів. Експертна рада не повинна мати права вето для кандидатів на посади суддів», - повідомила народним депутатам Ірина Мудра.  

Як додала заступник керівника Офісу президента, саме ВККС має вирішувати долю кандидатів, які отримали негативні висновки від Експертної ради.

«Усі рішення ВККС мають ухвалюватися лише більшістю голосів самих членів ВККС», - зазначила Ірина Мудра.

Також, як повідомила Ірина Мудра, строк повноважень Експертної ради має складати три роки, а не шість років, як це передбачено законопроектом. «За три роки можна провести як основний конкурс, так і, за потреби, додатковий конкурс», - зауважила заступник керівника Офісу Президента.

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.