Необхідність використання транспортного засобу для сімейних потреб чи роботи не є безумовною підставою для незастосування до винної особи додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 25 червня 2025 року по справі №147/642/21.
Так, місцевий суд визнав винуватим та засудив обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без позбавленням права керувати транспортними засобами. Апеляційний суд змінив цей вирок, призначивши обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
У касаційних скаргах прокурор та потерпілий вказують про безпідставне незастосування апеляційним судом до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Позиція Верховного Суду
ККС ВС скасовано вирок апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС вказав, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність пов’язана з користуванням таким правом, є засобом реалізації догляду за іншими особами. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.
Так, ПДР регламентований єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, якого повинні неухильно дотримуватися усі його учасники, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. до водіїв транспортних засобів пред’являються підвищені вимоги щодо дотримання ними цих Правил, адже порушення такими особами ПДР може призвести до травмування, в тому числі, пасажирів, а також інших учасників дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції безпідставно залишено поза увагою грубе порушення обвинуваченим ПДР, що і призвело до ДТП з тяжкими наслідками. За таких обставин посилання у вироку апеляційного суду на те, що для обвинуваченого керування транспортним засобом є способом перевезення членів сім’ї, які потребують стороннього догляду, не може бути безумовною підставою для незастосування до обвинуваченого додаткового покарання.
Більше того, апеляційним судом взагалі не умотивовано, яким чином діяльність обвинуваченого, який працює головою первинної профспілкової організації «Бурштинської ТЕС», пов’язана з необхідністю керування транспортним засобом та чому позбавлення засудженого вказаного права вплине на реалізацію ним своїх повноважень.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.