Протоколи оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів та додатки до протоколів, у яких зафіксовано за допомогою функцій скриншоту, друку й запису на технічні носії інформації зміст відображеної на них інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню, є допустимими доказами. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 21 липня 2025 року по справі №201/11849/23.
Також Верховний Суд вказав, що сторона захисту не спростувала відповідну інформацію і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації чи спотворення.
Суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 3 ст. 111-1 КК. У касаційній скарзі захисник стверджує, що в основу вироку покладено матеріали з інтернету й телеграм-каналів, які містять статті, фотознімки й відеозаписи з виступами осіб.
Однак через відсутність висновків експертів неможливо встановити, чи містять висловлювання в них заклики до збройної агресії проти України, а також чи справді на відеозаписах зафіксовано обвинувачену.
Указані докази є недопустимими, оскільки не встановлено офіційного статусу використаних інтернет-ресурсів, їх власників, адміністраторів або осіб, відповідальних за розміщення та перевірку інформації.
Крім того, у цих матеріалах відсутні відомості, які дають змогу ідентифікувати особу.
ККС ВС змінив рішення судів попередніх інстанцій. Виключив посилання на фактичні дані протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками.
В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що обвинувачену засуджено за вчинення кримінального правопорушення, яке належить до злочинів проти основ національної безпеки України. Доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є, зокрема електронні (цифрові) докази, як-от: матеріали фотозйомки, звуко-, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих мережах (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих (приватні месенджери та телеграм-канали, особисте листування з використанням комп’ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо).
За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами і можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, а також, на виконання відповідних доручень, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноважений провели огляди інтернет-сторінок і телеграм-каналів, зробивши скриншоти й завантаживши відеофайли, фотознімків, файлів з документами та «нормативно-правовими актами», які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК. Огляди зазначених інтернет-сайтів та телеграм-каналів проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет-сайтах і в телеграм-каналах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.
Підстав для визнання вказаних вище протоколів, у яких зафіксовано хід і результати оглядів інтернет-сайтів та телеграм-каналів, недопустимими і неналежними доказами колегія суддів ККС не вбачає, оскільки ці фактичні дані отримано в порядку, передбаченому КПК.
Крім того, сторона захисту не дала жодних відомостей щодо спростування цієї інформації і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.
У цьому контексті місцевий суд слушно зауважив, що сторона захисту не була позбавлена можливості заявити під час проведення як досудового розслідування, так і в суді клопотання про призначення судово-портретної експертизи, однак таким правом не скористалася. До того ж, як убачається з вироку місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції, питання щодо встановлення особи, зображеної на фото-, відеозаписах саме як обвинуваченої, були предметом ретельної перевірки судів попередніх інстанцій.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.