Верховний Суд висловився щодо допустимості протоколів оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів як доказів у кримінальному процесі

Протоколи оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів та додатки до протоколів, у яких зафіксовано за допомогою функцій скриншоту, друку й запису на технічні носії інформації зміст відображеної на них інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню, є допустимими доказами. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 21 липня 2025 року по справі №201/11849/23.

Також Верховний Суд вказав, що сторона захисту не спростувала відповідну інформацію і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації чи спотворення.

Позиції судів

Суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 3 ст. 111-1 КК. У касаційній скарзі захисник стверджує, що в основу вироку покладено матеріали з інтернету й телеграм-каналів, які містять статті, фотознімки й відеозаписи з виступами осіб.

Однак через відсутність висновків експертів неможливо встановити, чи містять висловлювання в них заклики до збройної агресії проти України, а також чи справді на відеозаписах зафіксовано обвинувачену.

Указані докази є недопустимими, оскільки не встановлено офіційного статусу використаних інтернет-ресурсів, їх власників, адміністраторів або осіб, відповідальних за розміщення та перевірку інформації.

Крім того, у цих матеріалах відсутні відомості, які дають змогу ідентифікувати особу.

Позиція Верховного Суду

ККС ВС змінив рішення судів попередніх інстанцій. Виключив посилання на фактичні дані протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками.

В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що обвинувачену засуджено за вчинення кримінального правопорушення, яке належить до злочинів проти основ національної безпеки України. Доказами в зазначеній категорії кримінальних проваджень є, зокрема електронні (цифрові) докази, як-от: матеріали фотозйомки, звуко-, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих мережах (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих (приватні месенджери та телеграм-канали, особисте листування з використанням комп’ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо).

За змістом ст. 99 КПК матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог процесуального законодавства, є документами і можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, а також, на виконання відповідних доручень, наданих у порядку ст. 40 КПК, оперуповноважений провели огляди інтернет-сторінок і телеграм-каналів, зробивши скриншоти й завантаживши відеофайли, фотознімків, файлів з документами та «нормативно-правовими актами», які є додатками до протоколів огляду, оформлених відповідно до вимог КПК. Огляди зазначених інтернет-сайтів та телеграм-каналів проведено із дотриманням вимог ст. 237 КПК, зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку та запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на інтернет-сайтах і в телеграм-каналах як електронних документах інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні.

Підстав для визнання вказаних вище протоколів, у яких зафіксовано хід і результати оглядів інтернет-сайтів та телеграм-каналів, недопустимими і неналежними доказами колегія суддів ККС не вбачає, оскільки ці фактичні дані отримано в порядку, передбаченому КПК.

Крім того, сторона захисту не дала жодних відомостей щодо спростування цієї інформації і не аргументувала, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.

У цьому контексті місцевий суд слушно зауважив, що сторона захисту не була позбавлена можливості заявити під час проведення як досудового розслідування, так і в суді клопотання про призначення судово-портретної експертизи, однак таким правом не скористалася. До того ж, як убачається з вироку місцевого суду та ухвали суду апеляційної інстанції, питання щодо встановлення особи, зображеної на фото-, відеозаписах саме як обвинуваченої, були предметом ретельної перевірки судів попередніх інстанцій.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.