Законопроекти про орудні величини, якими пропонується відв’язати розрахунок посадових окладів низки категорій посадовців, зокрема, суддів будуть ухвалені. Про це заявив голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна.
«Переконаний, що це треба робити саме зараз. Вже поданий закон про відв’язку прожиткового мінімуму від заробітних плат (для суддів, прокурорів тощо). Загалом там чотири закони в пакеті. Вони вже в залі і голосуються. Штрафів там нема, але це наступний крок. Від заробітних плат прожитковий мінімум ми точно відв'яжемо, і це не буде тиснути на бюджет», вказав він.
Як повідомляла «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстровано пакет законопроектів про заміну прожиткового мінімуму, який наразі є базою для розрахунку окладів різних посадовців, суддів, прокурорів тощо, на орудну величину. Фактично пропонується відв’язати оклади «бюджетників» від прожиткового мінімуму, аби його зростання не провокувало зростання окладів посадовців.
Законопроекти передбачають доручити уряду забезпечення встановлення у 2026 році орудної величини не менше 3470 грн. Оклади у НАБУ, НАЗК, АРМА та БЕБ теж будуть рахувати в орудних величинах.
Ініціаторами виступила група народних депутатів на чолі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Загалом – підписи під відповідними законопроектами 13466, 13467, 13468, 13469 поставили більше 100 народних обранців, серед яких голова соціального комітету Ради Галина Третьякова та голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Як писала «Судово-юридична газета», Пленум Верховного Суду 12 вересня розглянув запропоновані до розгляду Верховній Раді законопроекти 13467 та 13467-1 про заміну прожиткового мінімуму на орудну величину для розрахунку окладів суддів, і запропонував врахувати його зауваження при прийнятті відповідного законодавства.
Так, Пленум вказав, що в умовах знецінення грошової одиниці та зростання цін фактично заміна ПМ на орудну величину означає зниження суддівської винагороди, а це вже створює ризики для суддівської незалежності. Тому, на думку Пленуму, має бути зв'язок розміру розрахункової величини з економічними процесами, що відбуваються в державі. Наприклад, з тим же прожитковим мінімумом чи рівнем інфляції.
Крім того, орудна величина буде щорічно буде визначатися Кабміном. А це суперечить підходу, який було втілено внаслідок конституційної реформи 2016 року. Зокрема, вона передбачала, що суддівська винагорода регулюється законом про судоустрій, і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Але обидва законопроекти запроваджують залежність від Кабміну, адже орудна величина буде встановлюватися за поданням уряду щорічно в бюджеті. Це законодавче регулювання становить загрозу суддівській незалежності.
Гетманцев додав, що загалом у питанні прожиткового мінімуму «ми повинні бути чесними».
«Ми маємо сказати людям – ось сума, на яку можна реально прожити. І це не 2 тисячі гривень і навіть не 8 тисяч гривень, як ми рахуємо. Взагалі споживчий кошик треба осучаснити. Ми повинні чітко сказати людям, подивіться, в Україні можна прожити на якусь справедливо обраховану суму в 10-12 тисяч гривень. Але державний бюджет не може забезпечити сьогодні цієї суми. Тому ми бачимо ось такий графік підвищення прожиткового мінімуму до цієї суми.
Причому прожитковий мінімум має співвідноситися з неоподаткованим мінімумом і з мінімальною зарплатою та мінімальною пенсією (з поправкою на непрацездатність).. Якщо я виплачую мінімальну зарплату, то не можу з неї брати податки, бо людина не зможе прожити. Логіка має бути саме така», зауважив він.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.