Конституційний Суд почав розгляд конституційності норми бюджету за 2024 рік про розрахунок окладів прокурорів, виходячи з «особливого» прожиткового мінімуму у 1600 грн

Другий сенат Конституційного Суду 17 вересня 2025 року розпочав розгляд справи щодо конституційності припису Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» про застосування особливого «замороженого» прожиткового мінімуму в 1600 грн для розрахунку окладів прокурорів.

Водночас, як писала «Судово-юридична газета», нещодавно, 13 вересня набули чинності зміни до закону про бюджет на 2025 рік, за якими прожитковий мінімум для розрахунку окладів прокурорів підвищили з 1600 грн до 2102 грн – з 1 серпня 2025 року (законопроект 13439-3). Після вступу в силу закону «голий» посадовий оклад в окружній прокуратурі буде складати не 40 тисяч грн, а 52 550 грн.

Втім, одночасно цим законом встановили, що у 2025 році ці положення про підвищення розміру прожиткового мінімуму не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратори довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Що розглядає КСУ

Отже, КСУ почав розгляд справи за конституційною скаргою Миколи Біляка.

Суддя КСУ-доповідач у справі Олег Первомайський зазначив, що предметом конституційного контролю є абзац 7 статті 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460–ІХ у частині встановлення прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 грн.

На думку автора клопотання, оспорювані приписи є дискримінаційними, унаслідок застосування їх судами порушено його конституційні права на соціальний захист та власність, а також «обмежено право на отримання законно нарахованих пенсійних виплат».

Микола Біляк звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до держави Україна в особі Волинської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки про складові зарплати станом на 1 січня 2024 року для перерахунку призначеної йому пенсії; зобов’язання видати довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку призначеної пенсії, станом на 1 січня 2024 року за відповідною посадою першого заступника Луцької окружної прокуратури з посадовим окладом, визначеним від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, та всіма іншими складовими, які обраховуються від цього посадового окладу, включно з премією та надбавкою за класний чин згідно зі спеціальними законами «Про прокуратуру», «Про прожитковий мінімум», Бюджетним кодексом тощо.

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 1 травня 2024 року, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2024 року залишив без змін, відмовив Біляку у задоволенні його позовних вимог. Верховний Суд також відмовив заявникові у відкритті касаційного провадження.

Микола Біляк повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, за результатом розгляду якої Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2024 року відмовив у відкритті касаційного провадження.

Олег Первомайський також повідомив, що для забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення КСУ обґрунтованого рішення, зокрема, було надіслано запити щодо формування юридичної позиції або наукової думки до Президента України, голови Верховної Ради, Тренінгового центру прокурорів України, до низки наукових установ та закладів вищої освіти. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання Другого сенату, зазначив суддя

Нагадаємо, як повідомляла «Судово-юридична газета», Кабмін у додатках до законопроекту 14000 про Держбюджет на 2026 рік вказує на високу ймовірність зростання
у 2025 році обсягу зобов’язань Пенсійного фонду, пов’язаних із погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у зв’язку із необхідністю здійснення видатків на поточні виплати, а також за ретроспективними рішеннями.

Станом на 1.08.2025 обліковується 768 тисяч ретроспективних рішень суду, на виконання яких за рахунок коштів державного бюджету необхідно виплатити 85,6 млрд грн.

Також нагадаємо, що у меморандумі з МВФ Україна записала пропозицію про те, що визнання КСУ нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента неконституційним, або таким, що втратив чинність, не відновлює дію нормативно-правового акта або його окремого структурного елемента, що діяв раніше. Відповідний законопроект 12165, як писала «Судово-юридична газета», вже зареєструвала у парламенті Галина Третьякова. 

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.