У Європейському центральному банку сперечаються, чи зашкодить довірі до євро вилучення підсанкційних російських активів

Європа не повинна відкидати вилучення заморожених російських активів, щоб допомогти Україні продовжувати боротьбу. Про це заявив Politico член ради директорів Європейського центрального банку (ЄЦБ) з Литви Гедимінас Шімкус. На його думку, «перемога російської агресії може підірвати довіру до євро такою ж мірою, якщо не більшою, ніж репутаційна шкода від вилучення грошей Кремля».

Дискусії в ЄЦБ тривають на тлі того, що лідери урядів країн ЄС зустрінуться цього тижня в Копенгагені, щоб обговорити, серед іншого, новий план допомоги Україні.

Нагадаємо, Європейська комісія збирається використати російські кошти, що перебувають під санкціями, для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро для України.

Як зазначає видання, з’являється все більше ознак того, що, уникнувши минулого року суперечок, «лідери ЄС тепер більш готові піти на ризик у світі, де на підтримку України з боку США більше не можна покладатися».

Раніше спроби взяти під контроль активи, що належать Центральному банку Росії, зустріли протидію з боку ЄЦБ.

Президентка ЄЦБ Крістін Лагард стурбована тим, що вилучення готівкових коштів, які користуються суверенним імунітетом, завадить іншим країнам зберігати свої резерви в євро. Це завадить ЄС зробити євро по-справжньому глобальною резервною валютою, що розширило б економічний вплив Європи та допомогло б знизити вартість інвестицій для її урядів і компаній.

Однак це дало б столицям ЄС, які відчувають нестачу коштів, можливість продовжити надавати фінансову підтримку Україні, не просячи грошей у своїх виборців або у фінансових ринків.

Розходячись із позицією вищого керівництва, Шімкус, який також входить до вищого керівного органу ЄЦБ, заявив, що зосередження уваги виключно на суперечках про міжнародну роль євро не відповідає суті. Він попередив, що нездатність надати Києву ресурси, необхідні для подальшого захисту, матиме серйозні наслідки для стабільності єдиної валюти.

На його думку, «якщо Україна програє війну, ризик поширення конфлікту на сусідні країни ЄС різко зросте» і «такий сценарій підірве довіру іноземних інвесторів до євро набагато сильніше, ніж будь-які наслідки використання санкціонованої готівки».

«Хіба ми не прийдемо до результату, що створює додаткові ризики для євро?» — сказав він, додавши, що, хоча безпека прав власності важлива для створення глобальної резервної валюти, важливими є й багато інших факторів, як-от глибина ринків капіталу, геополітична невизначеність і здатність інституцій розвиватися шляхом проведення реформ.

Раніше цього місяця Київ офіційно запросив у Міжнародного валютного фонду (МВФ) нову програму, і наразі сторони обговорюють деталі її можливого розвитку.

Минулого тижня агентство Bloomberg повідомило, що, за оцінками МВФ, для реалізації програми до кінця 2027 року знадобиться 65 мільярдів доларів. Міністр фінансів України Сергій Марченко нещодавно заявив, що країні необхідно від 150 до 170 мільярдів доларів зовнішнього фінансування на наступні чотири роки. МВФ, ймовірно, профінансує лише невелику частину цієї суми.

«Важливо, щоб Європа знайшла способи надати Україні ресурси для захисту її свободи та країни, навіть шляхом вилучення російських активів», — сказав Шімкус.

На зустрічі в Копенгагені 1 жовтня глави урядів ЄС обговорять, як можна допомогти Україні у військових діях.

Згідно з проектом, отриманим виданням Politico, Європейська комісія запропонувала обміняти 140 мільярдів євро російських коштів, що зберігаються в брюссельській кліринговій компанії Euroclear, на безкупонні облігації, випущені ЄС. Ці кошти потім будуть надані Києву траншами.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц схвалив цю ідею, хоча й заявив, що позика повинна використовуватися тільки для фінансування військової допомоги.

Шімкус заявив, що рішення про те, що робити з грошима, знаходиться в руках політиків, але він привітав спробу Комісії подолати глухий кут у вирішенні однієї з найскладніших проблем з початку війни. Нарешті, сказав він, «зроблено реальний крок вперед».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.