Збір детективами НАБУ інформації з камер спостереження «Безпечне місто» не є НСРД, бо інформація не була таємною – Верховний Суд

Відомості із системи відео «Безпечне місто», отримані детективом НАБУ у порядку статті 93 КПК та Закону «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення НСРД, якщо інформація збиралася про минулі події та не була таємною, а метою збору вже зафіксованих даних було саме встановлення фактів користування автомобілем певною особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особою. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2025 року по справі №991/503/23.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 366-2 КК. У касаційній скарзі захисник стверджує, що правовою основою функціонування системи «Безпечне місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження м. Києва, проте суди не врахували, що отримання відомостей з указаної бази має здійснюватися з дотриманням права на повагу до особистого життя.

Наголошує, що детективи НАБУ здійснили несанкціонований і незаконний доступ до вказаної системи, що свідчить про втручання у приватне життя та візуальне спостереження.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що правовою основою функціонування системи «Безпечне Місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 5.07.2018 №1195/5259 (далі – Положення), зі змісту якого видно, що:

• комплексна система відеоспостереження м. Києва створена та використовується в інтересах територіальної громади м. Києва (п. 1.2 Положення);
• функціями системи є забезпечення безпечного середовища в м. Києві шляхом обробки даних у системі відповідно до мети створення та функціонування Системи, визначених цим Положенням (п. 2.1 Положення);
• до об’єктів відеоспостереження в м. Києві відносяться об’єкти соціальної, економічної, житлово-комунальної, транспортної, інженерної та іншої інфраструктури м. Києва, а саме, зокрема: майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; тротуари; набережні; автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів; засоби організації дорожнього руху тощо (п. 3.1 Положення);
• відеоспостереження за об’єктами, зазначеними в п. 3.1 Положення, здійснюється за умови дотримання права на повагу до особистого життя (п. 3.2 Положення);
• користувачами системи є посадові (службові) особи та працівники, визначені в п. 8.1 Положення (зокрема, і працівники правоохоронних органів), які отримують доступ до інформації в системі згідно із цим Положенням.

Відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами. Водночас порядок і випадки здійснення НСРД регламентовано у гл. 21 КПК.

Ці слідчі дії можуть проводитися виключно в межах кримінального провадження, у реальному часі, стосовно індивідуально визначених об’єктів чи осіб, на підставі відповідного рішення. Разом з тим, з огляду на зміст Положень, за призначенням система «Безпечне місто» є відкритою, тобто відомості про її функціонування оприлюднені, за її допомогою здійснюється фіксування усіх без виключення подій та об’єктів, які перебувають у діапазоні камер, відомості з яких використовуються за необхідністю у різних сферах діяльності як органів влади, місцевого самоврядування, так і правоохоронних органів.

Як видно зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, спростовуючи аналогічні доводи сторони захисту, зауважили, що:

• відомості із системи «Безпечне місто», отримані детективом у порядку ст. 93 КПК та ст. 17 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення НСРД;
• під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не було таємності й інформація збиралася про минулі події, у той час як здійснення НСРД передбачає збір інформації в режимі реального часу і таємно, що спростовує ототожнення такого способу збору доказів із НСРД та несанкціоноване втручання в особисте життя обвинуваченого і його сім’ї;
• метою збору вже зафіксованої інформації (даних із системи «Безпечне місто») було саме встановлення фактів користування автомобілем, у тому числі певною, особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особами спецсуб’єктів щодо їх пересування, встановлення зустрічей і співрозмовників, способу життя тощо.

Ураховуючи наведене, колегія суддів ККС доходить переконання про необґрунтованість тверджень сторони захисту щодо отримання даних із системи «Безпечне місто» унаслідок несанкціонованого та незаконного доступу до неї.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.