САП спільно з Європейською прокуратурою перевірятиме прозорість використання Україною коштів міжнародної допомоги

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) в особі керівника САП Олександра Клименка підписала Меморандум про співпрацю між САП та Європейською прокуратурою (EPPO). З боку EPPO свій підпис поставила Головний європейський прокурор Лаура Ковеші.

Йдеться про спільне реагування на правопорушення, що можуть стосуватися коштів Євросоюзу, виділених на підтримку та відбудову України.

Європейська прокуратура створена для захисту бюджету ЄС від шахрайства та корупції.

Співпраця між САП і EPPO має стати «гарантією прозорого використання міжнародної допомоги Україні» та «запобігатиме зловживанням у сфері оборонних, гуманітарних і відбудовних програм». Також, як зауважили у САП, це «створить імпульс до зміцнення доброчесності публічних витрат і довіри до процесів відновлення, щоб кожне євро партнерів працювало на сильну та стійку Україну».

Нагадаємо, як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», Верховна Рада 6 червня 2024 року ратифікувала Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (законопроект 0276).

Ukraine Facility передбачає залучення 50 мільярдів євро до 2027 року за умови успішного виконання Україною внесених до плану вимог. Більша частина з цих коштів – кредити.

Україна, відповідно до Рамкової угоди, зобов'язується забезпечити високий рівень прозорості використання коштів.

Європейські інституції мають право ставити питання не лише про припинення виплат, а й про повернення коштів у разі, якщо Україна системно не виконує вимоги.

Слідкує за тим, як Україна витрачає кошти ЄС на реформи, спеціальний «ревізор».

Ратифікована народними депутатами Рамкова угода передбачає створення Аудиторської ради, до складу якої входять професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Україна зобов’язана взаємодіяти з аудиторською Радою, надавати їй відповідні документи для того, щоб, у разі виявлення порушень, можна було їх розслідувати. 

Стаття 11 Угоди встановлює, що агенти Єврокомісії, Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), Європейського суду аудиторів (ECA), Аудиторської ради та Європейської прокуратури (EPPO), а також їх уповноважені представники мають право здійснювати «будь-які слідчі або аудиторські дії», у тому числі, технічні, фінансові або системні перевірки, щоб захистити фінансові інтереси ЄС. Це включає у тому числі відвідування об’єктів та приміщень, чия діяльність фінансуватиметься за рахунок Плану.

Україна повинна надавати всю запитувану інформацію та документацію, у тому числі, будь-які електронні дані.

У разі використання «приватних пристроїв», які не є у власності суб’єктів господарювання, що перевіряються, такі пристрої можуть підлягати перевіркам OLAF.

Також OLAF і EPPO надається право «проводити всі відповідні слідчі дії», зокрема, виїзні перевірки та інспекції.

Україна, зі свого боку, повинна визначити службу чи служби з правоохоронними повноваженнями у проведенні кримінальних розслідувань, що допомагатиме OLAF.

У випадку, якщо особа або суб’єкт, яких перевіряють, чинять опір перевірці, розслідуванню або виїзній перевірці, Україна повинна надати OLAF і EPPO необхідну допомогу для виконання перевірки чи інспекції.

Крім того, Україна з кожним запитом на виплати повинна буде надати резюме результатів аудитів і результатів перевірок, які гарантують належне використання фінансування.

Єврокомісія зможе вимагати додаткових доказів.

Виплати будуть здійснюватися лише у випадку, якщо Єврокомісія надає позитивну оцінку. Якщо Комісія вважатиме, що оцінка України стосовно виконання заходів є негативною, виплата буде затримуватися.

Також передбачено, що Єврокомісія може зменшити суму чи повернути будь-яку належну суму до бюджету ЄС у разі встановлення фактів шахрайства чи корупції.

Європейська комісія 17 червня 2024 року опублікувала рішення №2024/1697 про створення Аудиторської ради для контролю за використанням коштів в рамках виконання Україною програми фінансування за Планом Ukraine Facility. 

У лютому 2025 року Єврокомісія оголосила про формування Аудиторської ради Ukraine Facility, призначивши 3 фахівців у сфері фінансового контролю та управління. Вона діятиме до кінця червня 2028 року.

До складу Ради увійшли:

- Професор Марек Белька (голова) – колишній президент Національного банку Польщі, фахівець з макроекономіки та фінансового управління.

- Гейс де Вріс (заступник голови) – експерт з аудиту та контролю, що має багаторічний досвід у фінансових інституціях ЄС.

- Гуннар Вельцгольц (член ради) – спеціаліст з фінансового менеджменту, який працював у міжнародних організаціях.

«Завершення формування Аудиторської ради є важливим кроком для забезпечення прозорості та ефективного використання фінансової підтримки ЄС. Як національний координатор реалізації програми, Міністерство економіки України залишається відкритим до взаємодії з європейськими партнерами. Спільно ми працюємо над виконанням наших зобов'язань, аби забезпечити вчасне фінансування програми Ukraine Facility», — відзначив на той час перший заступник міністра економіки Олексій Соболев. 

Формат роботи ради передбачає регулярні візити в Україну та співпрацю на постійній основі з урядом України та міжнародними партнерами задля посилення довіри до програми Ukraine Facility. Діяльність Аудиторської ради супроводжує Секретаріат у Києві, до складу якого входять фахівці у сфері управління, контролю та аудиту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.