З 1 січня 2026 року в Україні зміняться соцвиплати, нотаріат, ринок нерухомості та правила працевлаштування

В Україні набувають чинності нові закони, що запроваджують додаткові соцвиплати для сімей з дітьми та вносять зміни в роботу нотаріусів та правила працевлаштування людей з інвалідністю й інші ключові сфери.

Збільшується допомога по догляду за немовлятами

Закон України № 4681-ІХ «Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис гривень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» з 1 січня наступного року збільшує виплати родинам із малолітніми дітьми та гарантує новий рівень соціального захисту.

Він передбачає масштабні зміни для підтримки сімей та дітей у перші роки їх життя.

У 2026 році щомісячна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, складатиме 7 тис гривень.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку – 7 тис гривень, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 10 тис гривень.

Допомога для догляду за дитиною «єЯсла» надається у розмірі 8 тис дитиною з інвалідністю – у розмірі 12 тис гривень.

Одноразова грошова допомога учням першого класу «пакунок школяра» надається у розмірі 5 тис гривень.

Нагадаємо, що до набрання чинності закону № 4681-ІХ, держава виплачує при народженні першої дитини 10320 гривень одноразово. Решта із загальної суми у 41280 гривень допомоги – протягом трьох років. Наразі це становить 860 гривень щомісяця.

Як зазначає народний депутат України Олексій Гончаренко у своєму ТГ-каналі, «діти, яким ще не виповнився 1 рік і вони народились до 1 січня 2026 року, також мають право на виплати».

Більше контролю у сфері нотаріату та купівлі-продажу нерухомості

З 1 січня 2026 року закон України № 4536-IX вносить зміни до Податкового кодексу та податкового та фінансового контролю. Він передбачає нові правила звітності нотаріусів про угоди з нерухомістю у сфері купівлі-продажу, обміну, дарування, спадщини майна.

Тепер ці операції підлягають обов’язковій звітності перед податковими органами. 

Також контроль походження коштів при купівлі нерухомості стане жорсткішим: податкова матиме доступ до інформації про вартість угоди та доходи покупців та продавців, щоб запобігти «тіньовим» угодам.

Як зазначає юрист Богдан Янків, з 1 січня 26-го року всі нотаріуси в Україні зобов'язані повідомити в податкову про кожну угоду купівлі-продажу нерухомості, яку вони посвідчили.

«Ця вимога поширюватиметься про кожну угоду купівлі-продажу нерухомості, яку вони посвідчили і ця вимога поширюватиметься і на приватних, і на державних нотаріусів зокрема. Приватні нотаріуси подаватимуть до податкової щоквартальні звіти і розповідатимуть про кожну угоду купівлі-продажу нерухомості», – каже він.

 Ріелтери передбачають, що невдовзі разом із набуттям чинності Закону № 4536-IX можуть відбутися зміни до наказу Міністерства фінансів від 04.06.2021 № 322 «Про затвердження порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу». Вони стосуються операцій із будь-якою нерухомістю. За даними агентства нерухомості The Capital, зміни у наказі набудуть чинності 1 січня 2026 року, за рахунок яких Державна податкова служба значно посилить контроль за доходами українців, зокрема походженням коштів при купівлі квартири.

«З Нового року фінмоніторинг не оминатиме основні операції з нерухомість. Тобто за новими правилами нотаріуси муситимуть подавати обовʼязкову звітність про такі типи угод: Договори купівлі-продажу нерухомості, Договори міни (обміну) нерухомості, Договори дарування нерухомості, Свідоцтва про право на спадщину. Усе для того, аби посилити контроль над операціями з нерухомістю та водночас систематизувати цю інформацію в податкових органах», – повідомляє The Capital.

Підтримка інклюзії на робочих місяцях

Згідно Закону № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 з 1 січня 2026 року відбудуться зміни у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю. Українські роботодавці мають облаштувати робочі місяця враховуючи «розумне пристосування» для людей з інвалідністю, уникати дискримінації за ознаками інвалідності.

Передбачається, що у разі потреби роботодавець проведе модифікацію робочого місяця для роботи осіб з інвалідністю. Це може бути й розробка друкованої інформації у тому числі шрифтом Брайля, якої потребує працівник, або зменшення обсягу трудових обов’язків за посадою. Передбачені й інші зміни, такі як:

- запровадження скороченої тривалості робочого часу при одночасному збереженні розміру оплати праці на рівні повного відпрацювання загальної норми тривалості робочого часу, гнучкого графіка роботи, надання додаткових перерв для зайняття фізичними вправами або відпочинку, що включаються у робочий час, тощо;

- внесення змін до виробничих процедур, навчального плану та стандартів, затверджених роботодавцем

- переведення особи з інвалідністю за її згодою на іншу роботу чи посаду, зокрема у випадках, якщо жодне розумне пристосування не здатне уможливити ефективне та самостійне виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків на займаній посаді;

- надання асистента/залучення соціальної послуги персонального асистента або залучення інших працівників для надання допомоги під час виконання особою з інвалідністю трудових обов’язків, прийняття рішень, здійснення робочих комунікацій;

- надання послуг перекладу жестовою мовою, та інші новації.

Компенсація витрат на заходи розумного пристосування або дотація на їх реалізацію здійснюється державною установою, що реалізує заходи соціального захисту та забезпечення соціальними послугами осіб з інвалідністю, за зверненням роботодавця.

Про кількість осіб з інвалідністю на підприємствах

Підприємці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників, мають обладнати одне робоче місце з розрахунку нормальної тривалості робочого часу для особи з інвалідністю.

Якщо кількість штатних працівників облікового складу за квартал, становить більше 25 працівників – треба виділити 4 відсотка робочих місць для людей з інвалідністю.

Для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних та соціальних організацій, державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними передбачається квота у 2 відсотка від середньооблікової кількості штатних працівників.

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений цією статтею, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.

За словами виконавчої директорки Громадської спілки «Ліга сильних» Дар’ї Кукуріки, зміни, які пропонуються у Законі № 4219-IX передбачають «дуже широку рамку».

«Це може бути і гнучкі умови роботи, наприклад, змінений графік, можливість працювати дистанційно. Це може бути подання інформації в доступному вигляді, або зміна в організаційних процесах, запровадження певних послуг. Таких, як супровід на робочому місці. Зміна фізичного середовища. Наприклад, облаштування фізичної доступності і надання певних технічних засобів», заявила вона у ефірі на телеканалі Еспресо.TV. Наразі в Україні нараховується близько 3 млн людей з інвалідністю.

Ініціатива Уряду щодо процесу сплати аліментів

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко відправила для розгляду у Верховній Раді «Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги». Нормативний документ зареєстрований за № 14051 передбачає, що тимчасова державна допомога, передбачена частинами 8-10 статті 181 Сімейного кодексу України, надається до 1 січня 2026 року. А з 1 січня 2026 року забезпечується базовою соціальною допомогою відповідно до Закону України «Про базову соціальну допомогу».

Частини 8-10 статті 181 Сімейного кодексу України визначається порядок сплати аліментів батьками, які або ухиляються від свого обов’язку, або їх місце знаходження невідоме, або вони не мають можливості утримувати дитину.

У ньому говориться, що «дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

У Прикінцевих положеннях цього законопроекту відмічається, що він набуває чинності з 1 січня 2026 року.

«Установити, що з 1 січня 2026 року призначена раніше державна допомога на дітей одиноким матерям, тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме виплачуються в раніше призначеному розмірі до закінчення строку їх призначення, але не довше ніж шість місяців, а допомога на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю – не довше ніж один рік у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України», – підкреслюється у документі.

У картці розгляду законопроекту на сайті парламенту відмічається, що цей документ не включений у порядок денній поточної сесії.

Автор Тарас Бурнос

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.