Форс-мажор під час війни: Верховний Суд переглянув підхід до нарахування валютної пені

Касаційний адміністративний суд ВС сформував жорсткий підхід до застосування форс-мажорних обставин: збройна агресія проти України не звільняє вітчизняних платників податків від пені за порушення строків повернення валютної виручки. Ключовим є доведення прямого причинно-наслідкового зв’язку між надзвичайними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов’язання.

Ракетні обстріли – не аргументи

Питання відповідальності бізнесу за порушення валютного законодавства в умовах повномасштабної війни тривалий час залишалося у «сірій зоні» судової практики. Воєнний стан, обстріли та знищення майна часто сприймалися як універсальне пояснення будь-яких збоїв у зовнішньоекономічних розрахунках. Постанова Касаційного адміністративного суду ВС у справі №520/2941/24 поклала край такому підходу, запропонувавши значно суворіший стандарт оцінки форс-мажорних обставин.

КАС ВС не лише скасував рішення першої та апеляційної інстанцій, якими було анульовано багатомільйонну пеню за порушення строків повернення валютної виручки, а й сформував значно жорсткіші стандарти доказування форс-мажорних обставин. Фактично КАС ВС провів чітку межу між загальним впливом війни на економіку та необхідністю доведення конкретного, безпосереднього і невідворотного впливу таких обставин на виконання кожного окремого зовнішньоекономічного зобов’язання.

Підставою для судового спору стало податкове повідомлення-рішення від 2 січня 2024 року: Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків нарахувало агрофірмі велику пеню – понад 21,5 млн грн (21550 927,60 грн). Санкції були застосовані за порушення граничних строків розрахунків – за низкою зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами, укладених до початку повномасштабного вторгнення.

Не заперечуючи порушення строків, платник податків водночас наполягав на відсутності своєї вини. Основна лінія захисту будувалася на твердженні, що несвоєчасне надходження валютної виручки стало прямим наслідком форс-мажорних обставин, пов’язаних із воєнними діями. Для підтвердження своїх аргументів агрофірма надала сертифікати Запорізької торгово-промислової палати (ТПП), які засвідчували наявність форс-мажору у вигляді воєнного стану, ракетних обстрілів та знищення виробничих і адміністративних об’єктів підприємства, включно з первинною документацією.

З такою позицією позивача погодилися суди першої та апеляційної інстанцій: сам факт війни та підтверджений Запорізькою ТПП форс-мажор – достатня підстава для звільнення платника від фінансової відповідальності. Більше того, суди визнали, що знищення оригіналів зовнішньоекономічних контрактів унеможливило звернення позивача до судів або арбітражів із вимогами до нерезидентів і тому платник був позбавлений реальних механізмів впливу на контрагентів. Додатково суди застосували до спірних правовідносин карантинний мораторій на нарахування пені, передбачений Податковим кодексом України, поширивши його на валютні санкції.

Сигнал для бізнесу: індульгенцій не буде

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного суду.

«Підставою касаційного оскарження зазначено пункти перший та четвертий частини 4 статті 328 КАС України, зокрема неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; а також, зазначено підстави для оскарження, передбачені частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу», – зазначено в матеріалах справи.

Посилаючись на практику ВС, відповідач наголосив: ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. На переконання Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, збройна агресія проти України «не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні».

Окрім того, скаржник заявив, що висновки судів попередніх інстанцій (щодо списання пені) суперечать правовому висновку, зазначеному «в постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 відповідно до якого приписи Податкового кодексу України, якими запроваджено мораторій на певні перевірки та нарахування суми пені, не застосовуються до правовідносин, які регулюються положеннями Закону № 247З-VIII».

Аналізуючи рішення попередніх інстанцій, Касаційний апеляційний суд ВС дійшов висновку: ключовим у справах про нарахування пені за порушення валютних строків є не загальний факт існування надзвичайних обставин, а доведення їх прямого впливу на можливість виконання конкретного грошового зобов’язання. Суд наголосив, що сертифікат Запорізької ТПП не має визначеної доказової сили і не створює презумпції автоматичного звільнення від відповідальності. Такий документ лише підтверджує наявність певних обставин, але не відповідає на питання: чи були вони невідворотними саме для цього платника і саме в контексті отримання валютної виручки від конкретних нерезидентів.

Також КАС ВС звернув увагу, що суди нижчих інстанцій не з’ясували: чому саме іноземні контрагенти не здійснили оплату за поставлений товар, чи перебували вони у зоні бойових дій, чи діяли щодо них обмеження фінансового або банківського характеру, а також чи вчиняв позивач будь-які активні дії для стягнення заборгованості. Адже сам по собі воєнний стан в Україні (навіть за умови обстрілів і руйнувань) не свідчить, що нерезидент був об’єктивно позбавлений можливості виконати платіжне зобов’язання.

Особливо принциповою стала позиція КАС ВС щодо аргументу про знищення оригіналів контрактів: відсутність паперових оригіналів не означає повної втрати доказової бази. На думку суду, законодавство не пов’язує знищення документації з автоматичним зупиненням строків валютного контролю. А тому цей факт не може вважатися форс-мажором у розумінні законодавства про валютні операції.

Задовольняючи касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, КАС ВС не просто вирішив конкретний спір на користь податкового органу, а сформував чіткий сигнал для бізнесу: форс-мажор під час війни більше не сприймається судами як універсальне пояснення будь-яких порушень валютного законодавства. Індульгенцій більше не буде: кожне зобов’язання потрібно аналізувати окремо, а платник податків повинен довести прямий, конкретний і невідворотний причинно-наслідковий зв’язок між надзвичайними обставинами та неможливістю отримання валютної виручки.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.