Цифровий актив під захистом ICANN: ВС відмовив у відновленні домену через порушення UDRP

Рішення КЦС ВС у справі про домен стала прецедентом, який окреслив межі юрисдикції українських судів у сфері цифрових прав. Суд підтвердив: доменне ім’я має статус майнового права, однак його доля залежить від міжнародного арбітражу. Ігнорування вимогам ICANN може остаточно позбавити власника контролю над веб-ресурсом.

Право на веб-ресурс і правила ICANN

У жовтні 2025 року Касаційний цивільний суд ВС ухвалив постанову у справі №757/39395/17-ц, розгляд якої тривав понад 8 років.

Судові суперечки розпочалися ще у 2017 році, коли позивач оформив домен cryomec.com через зареєстрованого реєстратора, сплатив усі необхідні послуги та отримав електронне підтвердження про делегування домену. Йдеться про повний пакет первинних документів: договори на реєстрацію домену з чітким описом прав власника та обов’язків реєстратора, платіжні документи з реквізитами та датами проведення операцій, електронні листи з підтвердженням успішного делегування домену, журнали системи реєстратора, які фіксують всі зміни у статусі домену, дату останнього оновлення контактної інформації та керування DNS-записами.

У 2018 році третя особа звернулася до міжнародного арбітражу UDRP із заявою, що домен порушує її права на торговельну марку та комерційну ідентичність. Арбітраж уважно розглянув історію делегування домену, електронні договори, платіжні підтвердження, листування, технічні журнали та дані про управління доменом. Відповідно до рішення реєстратора, домен потрібно було переделегувати. Отримавши таке письмове повідомлення, позивач звернувся за роз’ясненнями електронною поштою, але не завершив усіх формальних процедур оскарження, передбачених ICANN – міжнародної організації, яка координує глобальну систему ідентифікаторів Інтернету (зокрема, доменні імена та IP-адреси), щоб забезпечити стабільне та безпечне функціонування мережі.

У 2019 році позивач подав цивільний позов до Печерського районного суду м. Києва з вимогою визнати за ним право власності на домен та зобов’язати реєстратора передати контроль над ним. У справі містяться докладні документи: скан-копії договорів, платіжні підтвердження, електронні листи з реєстратором та міжнародним арбітражним центром, журнали системи, скріншоти сторінок домену, які демонструють контроль у певні проміжки часу, а також хронологію дій сторін. Позивач наполягав, що наявні документи доводять його право власності, а дії реєстратора та результати арбітражу є порушенням майнових прав.

Суд першої інстанції уважно дослідив усі матеріали. Було перевірено дати проведення платежів та їх відповідність договору, аналізовано час надходження електронних листів і їхній зміст, зіставлено технічні журнали системи та дії реєстратора. Суд встановив, що дії реєстратора відповідали умовам договору та результатам арбітражу, а права позивача на управління доменом були обмежені рішенням міжнародного арбітражу. Також Печерський районний суд м. Києва підкреслив: позивач не виконав процедури оскарження у межах регламенту ICANN, що унеможливлює задоволення його вимог.

Київський апеляційний суд додатково дослідив усі технічні та юридичні документи: перевірив деталі зміни DNS-записів домену, внутрішні протоколи реєстратора, хронологію листування між реєстратором і арбітражним центром, а також всі електронні повідомлення позивача, що містили спроби оскарження рішення. Апеляційна інстанція підтвердила: дії реєстратора були законними, відповідають умовам договору і міжнародним правилам, а права позивача на управління доменом були обмежені міжнародними процедурами. При цьому апеляційний суд врахував, що будь-яке відновлення контролю над доменом можливе лише після повного виконання процедур оскарження, чого позивач не зробив.

Система доказів у справі включала численні технічні журнали, електронні листи з роз’ясненнями, повідомлення арбітражного центру, скан-копії договорів, платіжні квитанції та скріншоти сторінок, що демонстрували контроль над доменом у різні періоди часу. Всі ці матеріали дозволили судам нижчих інстанцій ретельно оцінити правомірність дій сторін, підтвердити законність переделегування домену та відхилити позов позивача.

Від реєстрації до касації: прецедент для цифрових прав

Розглянувши касаційну скаргу, КЦС ВС наголосив: позивач намагався поставити під сумнів оцінку доказів судами нижчих інстанцій і фактично вимагав нової оцінки фактів, що виходить за межі касаційного перегляду. Суд підтвердив, що межі компетенції касаційної інстанції обмежуються перевіркою правильності застосування норм матеріального та процесуального права, а не переоцінкою доказів.

Хронологія процесу демонструє ретельність розгляду цієї справи. Після реєстрації домену у 2017 році позивач отримав електронні підтвердження, журнали системи та скан-копії договорів, які стали первинними доказами. У 2018 році арбітраж UDRP розглянув заяву третьої особи, перевірив історію делегування домену, дати реєстрації, платіжні підтвердження та листування сторін, і ухвалив рішення на користь заявника, що призвело до переделегування домену. Реєстратор офіційно повідомив позивача та надав інструкції щодо виконання арбітражного рішення. Позивач частково звертався за роз’ясненнями електронною поштою, але не завершив формальні кроки оскарження.

У 2019 році під час цивільного процесу Печерський районний суд м. Києва уважно проаналізував кожен наданий документ: платіжні квитанції, журнали системи, листування, скан-копії договорів та скріншоти сторінок. Суд першої інстанції перевірив відповідність кожного кроку правилам договору та міжнародним стандартам, зокрема правилам ICANN, і встановив, що права позивача на управління доменом обмежені результатами арбітражу.

Київський апеляційний суд додатково перевірив електронні журнали DNS, технічні зміни у делегуванні домену та строки надходження усіх повідомлень. Суд апеляційної інстанції підтвердив законність дій реєстратора та висновки першої інстанції, вказавши, що документи позивача, хоча й численні, не доводять порушення майнових прав. У свою чергу, КЦС ВС звернув увагу на суттєвий момент: позивач не виконав процедурні кроки для оскарження рішення арбітражу у межах регламенту ICANN, тому його вимоги не можуть бути задоволені.

Постанова створює важливий прецедент: доменне ім’я є майновим правом, але його захист у національних судах обмежений обов’язковим дотриманням міжнародних процедур ICANN/UDRP. Якщо власник домену не оскаржив рішення арбітражу в установленому порядку, українські суди не відновлюватимуть його контроль над доменом.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.