Які адміністративні послуги залишаються безоплатними в законопроекті «Про адміністративний збір»

Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування  опрацьовує законопроєкт «Про адміністративний збір», який має впорядкувати плату за адміністративні послуги, зробити її прозорою та забезпечити стабільне фінансування ЦНАПів і органів місцевого самоврядування, який готують до другого читання. Йдеться про законопроєкт №4380.

Адміністративна послуга за загальним правилом залишиться  платною для суб’єкта звернення.

Проте надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян буде здійснюватися на безоплатній основі.

На безоплатній основі також будуть надаватися такі адміністративні послуги:

1) державна реєстрація народження;

2) державна реєстрація смерті;

3) видача паспорта громадянина України вперше (за умови його отримання у віці від 14 до 18 років);

4) видача дипломатичного паспорта України;

5) видача службового паспорта України;

6) видача посвідчення біженця;

7) видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

8) набуття громадянства шляхом репатріації;

9) реєстрація місця проживання неповнолітньої особи;

10) інші адміністративні послуги, відповідно до закону.

Головне науково-експертне управління з цього приводу зазначило у висновку, що припис п. 3 ч. 3 ст. 7 проекту, за яким «на безоплатній основі також надаються такі адміністративні послуги: … видача паспорта громадянина України вперше (за умови його отримання у віці від 14 до 18 років)», не узгоджується з абз. 4 ч. 4 ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», за яким «за оформлення паспорта громадянина України вперше адміністративний збір не справляється». Тобто, чинна норма не містить жодних, у тому числі, вікових (зважаючи на те, що особа може вперше отримувати паспорт і після досягнення 18-річного віку) обмежень щодо безоплатного отримання відповідної адміністративної послуги.

Автори законопроекту називають  дві проблеми, які він вирішує.

По-перше, для держави та органів місцевого самоврядування існуюча модель плати  за надання адміністративних послуг є недостатньо компенсаційною. Особливо це стосується органів місцевого самоврядування (ОМС), адже на них лягає основний тягар надання адміністративних послуг, в тому числі у порядку виконання делегованих повноважень, і забезпечення створення та функціонування центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). Надходження у місцеві бюджети у багатьох громадах не покривають навіть витрат на оплату праці персоналу, що виконує цю роботу. Основна причина цієї проблеми полягає у тому, що за більшість адміністративних послуг передбачені недостатньо компенсаційні платежі (якот, 13,60 грн. за реєстрацію місця проживання), чи мізерні платежі (за реєстрацію шлюбу – держмито 85 копійок, «місцевий нотаріат» по 17 і 34 копійки тощо), або ж взагалі є безоплатними для споживачів (реєстрація бізнесу, землі тощо). Отже, ОМС недоотримують кошти навіть на підтримання системи надання адмінпослуг.

По-друге, для громадян і суб’єктів господарювання проблема полягає у тому, що плата за надання адміністративних послуг є непрозорою, що уможливлює зловживання у цій сфері. Нормативні акти досі по-різному називають платежі, які мають характер плати за адміністративні послуги («державне мито», «ліцензійний збір», «плата» тощо), а також по-різному визначають і самі розміри плати (у прожиткових мінімумах, у неоподатковуваних мінімумах; в мінімальних заробітних платах; у відсотковому вимірі тощо).

При цьому Декрет «Про державне мито» не переглядався з 1993 року, і пропонований законопроект у значній мірі ухвалюється на зміну цього нормативного акта. Нерідко плата за одну адміністративну послугу складається з кількох елементів, які визначені у різних нормативних актах (як-от, у паспортній сфері), і тут особливо бракує визначеності та прозорсті. У результаті такої законодавчої невпорядкованості, а також окремих відомчих інтересів, із громадян у деяких сферах і досі стягуються сумнівні платежі. Наприклад, у ДП «Документ» за паспортні послуги стягують по 400 грн. з особи, а пілотний проект «Шлюб за добу» дозволяє в Києві отримувати з громадян за цю адмінпослугу від 6 тисяч до 13 тисяч гривень. При цьому у місцевий бюджет надходить лише 85 копійок державного мита.

Законопроектом пропонується:

По-перше, пропонується на законодавчому рівні визначити єдині засади і критерії платності та безплатності адмінпослуг, порядок визначення конкретних розмірів адміністративного збору, процедуру його сплати.

По-друге, власне у цьому законопроєкті пропонується визначити конкретні розміри адміністративного збору за так звані «базові» адміністративні послуги, тобто це послуги яких потребують усі фізичні та юридичні особи, та інші затребувані послуги. Наразі цей законопроект передбачає чіткі розміри адмінзбору за понад 170 найпопулярніших адмінпослуг. Таким чином можна буде одним рішенням парламенту навести порядок у найпроблемніших і наймасовіших групах послуг. За інші адмінпослуги розміри збору можуть бути визначені в інших законах, а також за рішенням законодавця – можуть встановлюватися актами Кабінету Міністрів. При цьому платність адмінпослуги завжди встановлюється виключно законом.

По-третє, загальним правилом законопроекту є компенсаційний підхід при визначенні розміру адмінзбору за платні адмінпослуги, з обмеженням на рівні «собівартості». Законопроєкт передбачає, що кожне міністерство як орган, що формує політику у сфері надання адмінпослуг певного виду, розраховує переліки витрат на належне забезпечення надання цих послуг. Відповідно на основі усереднених даних і визначається обґрунтований розмір адміністративного збору за конкретний вид адмінпослуг.

По-четверте, розмір адмінзбору визначено у абсолютних одиницях – у гривні. Це повинно підвищити рівень прозорості сфери для громадян та суб’єктів господарювання. Крім того, це рішення узгоджено з державною соціальною політикою, де пропонується відмовитися від використання в нецільових сферах таких соціальних мірил як «мінімальна заробітна плата», «прожитковий мінімум» та ін.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.