Припинення громадянства РФ без консульства – правова позиція Верховного Суду

15:00, 1 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховний Суд захистив право особи на український паспорт через подання декларації, визнавши розрив дипломатичних відносин з РФ незалежною від особи причиною.
Припинення громадянства РФ без консульства – правова позиція Верховного Суду
Фото: Getty Images
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

З початком повномасштабного вторгнення тисячі нових українців стикнулися з проблемою офіційного підтвердження статусу громадянина України. На шляху до отримання ураїнського паспорта безліч перешкод, і особливо складний процес для тих осіб, яким попередньо необхідно відмовитися від паспорту громадянина рф. Як показує практика, міграційна служба не прймає від таких осіб декларації про відмову від іноземного громадянства, в той ча, коли особо не має можливості припинити громадянство шляхом звернення до дипломатичних представництв рф.

Постановою від 26.01.2026 № 140/34075/23 Верховний Суд розв’язав питання відмови від паспорта рф  в умовах, коли консульства не працюють.

Позивач за рішенням міграційної служби набув громадянство України з подальшим оформленням тимчасового посвідчення громадянина України. Ба більше, відповідно до посвідчення позивач став на військовий облік, як призовник. Позивач звертався до посольства рф в Україні до повномасштабного вторгнення, а після — до консульств у Польщі, Словаччині, Румунії та Молдові. Проте установи, або відмовляли у розгляді заяви про припинення громадянства, або просто ігнорували звернення. ДМС, в свою чергу відмовила у прийнятті декларації про відмову від громадянства, через відсутність офіційного підтвердження від рф про прийняття документів до розгляду.

В контексті спірних правовідносин Верховний Cуд зазначив, що Закон України від 18 січня 2001 року № 2235-III «Про громадянство України» в умовах воєнного стану не передбачає послаблення вимог до процедури відмови від громадянства шляхом подання декларації, про що також свідчить прийняття Закону України від 20 серпня 2024 року № 3897-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України», яким продовжено дію тимчасового посвідчення громадянина України для осіб, які вже його отримали.

Суд наголосив, що нормами Закону № 2235-III передбачено можливість набуття громадянства України за територіальним походженням, за умови звернення іноземця з відповідною заявою, однак положення частини другої статті 8 цього Закону містять імперативний припис щодо обов’язку таких осіб одночасно із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подати зобов’язання припинити іноземне громадянство.

Закон України № 2235-III встановлює чіткий обов’язок особи вжити активних заходів для припинення іноземного громадянства. Лише у випадку, якщо це питання не буде вирішене у строки, визначені законодавством країни, громадянином якої вона є, або у разі відмови в його вирішенні з незалежних від неї причин, особа має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства безпосередньо до органу, який розглядав її заяву.

З огляду на те, що в спірних правовідносинах позивач звернувся до суду у листопаді 2023 року, тобто за відсутності Закону № 3897-IX, яким пролонговано дію тимчасового посвідчення громадянина України для осіб, які вже його отримали, Верховний Суд керуючись принципом верховенства права, зазначив, що держава не може залишити без правового статусу осіб, у яких через воєнних дій, строк дії тимчасового посвідчення громадянина України спливає, і має вжити активних дій, щоб забезпечити безперервний правовий статус.

Тож Верховний Суд формулював основні правові позиції:

- Держава зобов’язана запобігти ситуації, коли права особи стають нереалізованими через відсутність роботи консульств рф. Правовий статус особи не може змінюватися «раптово і непередбачено».

- Розірвання дипломатичних відносин та воєнна агресія є об’єктивними обставинами, які роблять отримання довідок неможливим з незалежних від особи причин.

- Емейл-листування з консульствами рф у третіх країнах є достатнім доказом «активних дій» особи, спрямованих на вихід із російського громадянства. Навіть неверіфіковані скриншоти листування мають доказову силу.

- Рішення органу влади має бути обґрунтованим і враховувати несприятливі наслідки для особи. Відмова міграційної служби фактично робить особу «апатридом» (особою без громадянства).

Таким чином, припинення діяльності посольства та консульства рф в Україні не потребує офіційного визнання та додаткового доведення з боку позивача причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства.

Верховний Суд дав зелене світло громадянам, які через війну не можуть припинити громадянство в рф. Для отримання паспорта України через буде необхідно подання декларації про припинення до ДМС, і підтвердження активних дій щодо спроб «припинити» російський паспорт. Адвокатам варто взяти на замітку - навіть якщо скриншоти електронної переписки с консульствами рф не відповідають суворим вимогам закону «Про електронні документи», вони всеодно вважаються доказами «активних дій» позивача.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший